Неспровокована агресія РФ призвела до 503 нападів на систему медичної допомоги (станом на 3 вересня) за даними Системи спостереження ВООЗ за нападами на медустанови. Зокрема, кількість повністю зруйнованих об’єктів (123) майже в чотири рази перевищує загальну кількість лікарень, збудованих і реконструйованих у 2021 році.  Нещодавня доповідь Всесвітньої організації охорони здоров’я містить низку практичних рекомендацій для України на час війни, зокрема, необхідність інтегрувати надання гуманітарної допомоги з наданням первинних послуг закладами охорони здоров’я; забезпечити модульне навчання медпрацівників за програмами для потреб воєнного часу (ментальне здоров’я, сексуальне насильство та фізична реабілітація); спостерігати за динамікою COVID-19 та новими загрозами громадському здоров’ю; проводити критично важливі короткострокові ремонти у лікарнях з підвищенням рівня енергоефективності.

Враховуючи, що третина українців була змушена покинути свої домівки, з яких майже третина ВПО мають проблеми з доступом до медичної допомоги або перестали приймати призначені їм ліки, важливо відновити надання послуг первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Хоча станом на 15 червня 2022 року з країни виїхали лише 0,5% медичних працівників (2273 лікарів та медсестер/-братів), в Україні бракувало лікарів ще до війни. У розпал пандемії коронавірусної хвороби в серпні 2020 року нараховувалося 24700 вакантних позицій для лікарів (зокрема 8 000 у сільській місцевості). Тому доповідь ВООЗ рекомендує розробити цифровий реєстр медичних працівників, для того щоб залучати медпрацівників і готуватися до їхнього повернення.

Ще до війни Україна мала найнижчу частку витрат на охорону здоров’я в державних витратах, яка знижувалася з 8,97% у 2016 році до 7,67% у 2019 році, порівняно з сусідніми країнами Східної Європи. Ця частка зросла в 2020-2021 роках, але через збільшення витрат, пов’язаних з ковідом. Фактично пацієнти в Україні покривали із власної кишені більше половини витрат на охорону здоров’я (51% станом на 2019-й рік), що на 15 відсоткових пунктів вище, ніж другий за величиною показник у Молдові (36%), й більш ніж у два з половиною рази вище, ніж у Словаччині (лише 19%). Це серйозно підриває фінансове становище пацієнтів та обмежує доступ до медичної допомоги нужденним пацієнтам. Зараз вже запущені міжнародні ініціативи із залучення фінансування охорони здоров’я під час війни – наприклад,  Multi-Donor Trust Fund та Ukraine Humanitarian Fund.

Знайомтесь із повною версією статті експерта KSE, Максима Обрізана за посиланням: https://voxukraine.org/yak-nam-vidnovyty-ukrayinsku-medytsynu-pislya-peremogy/