fbpx

Ukraine Human Capital Chartbook: як людський капітал визначає сценарії розвитку України.

14 Травня 2025

Населення України скоротиться до 32 мільйонів у 2050 році (за оцінками ООН), якщо не вжити політичних заходів – попереджають аналітики. Водночас із поступовим скороченням відбуватиметься порушення співвідношення вікових груп. Починаючи з 2070 року, кількість людей похилого віку (60+ років) перевищить число працездатних (18-59) – 11,1 млн проти 10,9 млн. Це означає критичний рівень старіння нації, значний тиск на системи охорони здоров’я, соціальної підтримки та пенсійне забезпечення. Для збереження рівня життя вирішальними будуть посилення інклюзії та залучення до ринку праці вразливих груп і пенсіонерів.

Критично важливою передумовою для подальшого соціально-економічного розвитку є здатність місцевих громад інтегрувати та підтримувати ветеранів. Централізовані рішення будуть менш ефективні, оскільки нерівномірний розподіл ветеранів між регіонами створює дисбаланс в навантаженні на соціальну систему. До кінця бойових дій, що припускається наприкінці 2025-го року, частка ветеранів та їхніх сімей, яким потрібна особлива увага до питань здоров’я та реінтеграції в цивільне життя, зросте до 15% всього населення, або 4-5 мільйонів ветеранів та їх сімей. Так, у 2024 році в Україні налічувалось близько 1,35 млн ветеранів. Більше 60% складатимуть люди до 40 років. Це вимагає переосмислення ветеранської політики з акцентом на інтеграцію молодих ветеранів у цивільне життя.

Внаслідок війни також зростає частка людей з інвалідністю, ~40% з яких не потребують спеціальної адаптації робочого місця, оскільки мають 3 групу інвалідності. І це окреслює перспективи партнерства держави та бізнесу для кращої інтеграції цієї групи в економічне життя країни. Зокрема, з метою зменшення дефіциту робочої сили. Сьогодні ~16% людей з інвалідністю працездатного віку залучені до ринку праці. Та лише ~16% вакансій адаптовані чи маркуються, як доступні для цієї категорії. Послугами з навчання і працевлаштування у 2024-му скористались всього 6% людей з інвалідністю. При цьому на початок 2025-го вони становлять ~9% населення (3,4 млн).

Для підвищення економічної активності іншої численної категорії, що користується соціальною підтримкою – внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – теж потрібно вирішити низку питань. Одне з пріоритетних завдань – це оновлення реєстрів ВПО для ефективнішої реінтеграції і адресної допомоги. Нині ВПО офіційно становлять ~12% населення (понад 4,6 млн). А фактична їх кількість на 950 тис. осіб менша, оскільки багато хто не знімається з реєстрації після повернення додому чи переїзду за кордон. Те, що лише 7% безробітних ВПО звернулися до центрів зайнятості у 2024 році, вказує також на потреби у покращенні доступності, комунікації та довіри до державних послуг.

Саме ситуація на ринку праці викликає значне занепокоєння і вимагає перегляду підходів до післявоєнного відновлення. 63% підприємств у 2024 році повідомили про труднощі з підбором персоналу. Переважно – кваліфікованої робочої сили. Єдиний сектор, де наразі відбувається зростання зайнятості – державне управління та оборона. Кількість працівників у ньому досягла 2,6 млн. Що становить 23,8% зайнятого населення і пояснюється масштабною мобілізацією до Збройних сил. В інших секторах економіки зайнятість скорочується. Найшвидше – у промислових галузях (гірничодобувна та переробна) – на 37%, повільніше – у соціальній сфері (освіта, охорона здоров’я) – 11%. 

Але це однаково свідчить про критичне падіння загальної економічної продуктивності.

У відповідь на ситуацію потрібні заходи з посилення соціальної підтримки та перехід до системи, орієнтованої на продуктивність. У 2025 році будуть впроваджені відповідні заходи у сферах соціального страхування, захисту дітей, підтримки ветеранів, інклюзивного розвитку. Зокрема очікуються: гендерне бюджетування, запровадження базової схеми соціальної допомоги замість різних видів пільг, перегляд підходів до нарахування спеціальних пенсій, покращення підтримки зайнятості осіб з інвалідністю, оновлення Трудового кодексу та кроки в напрямку деінституалізації. Ці зміни підвищать економічну ефективність та наблизять Україну до стандартів роботи Євросоюзу.