KSE Institute опублікував новий звіт «Страхування від розливу нафти та тіньовий флот», у якому досліджується рівень страхового покриття P&I світового танкерного флоту, насамперед суден, що перевозять російську нафту.

Автори звіту проаналізували приблизно 14 000 активних танкерів, які формують світовий флот, та сформували список із 141 страхової компанії P&I, визнаної прапоровими державами. Аналіз 42 публічних баз даних дозволив встановити страховий статус цих суден.

Дослідження висвітлює ключові відмінності між різними сегментами світового танкерного флоту, зокрема суднами, що транспортують російську нафту або входять до складу тіньового флоту.

Світовий танкерний флот налічує приблизно 14 000 суден, зокрема 3 000 танкерів для перевезення сирої нафти та 11 000 танкерів для нафтопродуктів та хімічних речовин. Більшість суден є невеликими, переважно це стосується танкерів, що транспортують нафтопродукти та хімічні речовини. Натомість танкери для перевезення сирої нафти значно більші—переважно класу Aframax або більшого розміру, із середнім дедвейтом 170 000 тонн, що у десять разів перевищує середню місткість танкеру для нафтопродуктів. Важливу роль у функціонуванні світового танкерного флоту відіграють зручні прапори (flags of convenience), що дають змогу реєструвати судна в країнах, які не мають реального зв’язку з їхнім власником.

Інформація про страхування доступна лише для 63,5% світового флоту, а 36,5% танкерів не мають страхового покриття або відомості про нього у відкритих джерелах відсутні. Серед 8 935 танкерів із відомим страховим покриттям, 91% застраховані через Міжнародну групу P&I клубів (IG). Страхові компанії, що не входять до IG, але належать до країн коаліції, що запровадила обмеження цін на нафту, забезпечують покриття для 545 суден, тоді як компанії поза коаліцією – 711 танкерів. Водночас для 5 134 суден дані про страхування відсутні.

Серед 6 444 танкерів, що перевозили нафту у 2024 році, 84% застраховані через Міжнародну групу P&I клубів (IG), тоді як для 12,3% інформація про страхування відсутня. Високий рівень покриття IG у цій групі пояснюється меншою часткою малих танкерів, які складніше відстежувати — лише 10,6% із них мають дедвейт менше 10 000 тонн. Водночас серед менших суден рівень страхування IG значно нижчий: покриття мають лише 29,1% танкерів, тоді як серед суден дедвейтом понад 10 000 тонн цей показник сягає 82,7%.

Танкери, що транспортують російську нафту, мають значно нижчий рівень страхування IG P&I. У 2024 році лише 29,4% суден, які перевозили російську сиру нафту, та 56,2% танкерів із російськими нафтопродуктами мали страхування IG. Натомість понад 90% танкерів, що перевозять вантажі виключно неросійського походження, застраховані через IG. Збільшення обсягів транспортування російської сирої нафти пов’язане з нижчими рівнями страхування, що відображає спроби обійти обмеження цін на нафту.

Судна тіньового флоту здійснюють перевезення з мінімальним рівнем прозорості. Серед 4 539 танкерів, які не пов’язані з країнами коаліції щодо обмеження цін на нафту, лише для 6,3% відомі компанії, що надають послуги страхування P&I. Для суден, що перевозять російську нафту, лише 16,9% мають підтверджене страхове покриття. Такий брак прозорості надзвичайно ускладнює перевірку дотримання стандартів страхування ІМО.

Танкери зі страхуванням IG P&I та без нього відрізняються за віком і реєстрацією. У середньому вік танкерів зі страхуванням IG на чотири роки менший, ніж у суден без страхового покриття (14,4 проти 18,1 року). Понад 75% танкерів без страхування IG мають вік понад 15 років, а близько 25% суден експлуатуються понад 20 років. Прапор реєстрації також має значні відмінності: 64,2% танкерів без страхування IG зареєстровані під прапорами країн із «сірого» та «чорного» списків або нерейтингованих юрисдикцій, тоді як серед суден зі страхуванням IG цей показник значно нижчий — лише 25%.

Російські страхові компанії діють без належної прозорості, розкриваючи дані про страхове покриття лише для 220 танкерів. Серед них — AlfaStrakhovanie, що перебуває під санкціями ЄС, США та Великої Британії. Компанія Інгосстрах, санкціонована у США та Великій Британії, відіграє ключову роль у страхуванні тіньового флоту, але не розкриває інформацію про покриття своїх суден. Відсутність прозорості викликає серйозне занепокоєння, особливо з огляду на те, що значна частина P&I страхування здійснюється через підсанкційні компанії або перестраховується в установах, що перебувають під обмеженнями, як-от RNRC.

Країни санкційної коаліції повинні і надалі докладати зусиль для підвищення прозорості у сфері страхування від розливу нафти. Відсутність прозорості у страхуванні P&I для суден тіньового флоту, а також недотримання деякими прапоровими державами міжнародних норм, ускладнює для прибережних країн оцінку потенційних ризиків.

KSE Institute підтримує нещодавні ініціативи, зокрема пропозицію країн Північної Європи та Балтії щодо впровадження перевірок страхування у ключових морських зонах, як-от Балтійське море та протока Ла-Манш. Такий підхід, у поєднанні з призначенням суден, що не відповідають вимогам страхування, та посиленим наглядом ІМО, є важливим кроком для зниження ризиків, пов’язаних із діяльністю тіньового флоту.

Ліквідація прогалин у питаннях, пов’язаних із страхуванням, та забезпечення дотримання вимог дозволить морській галузі ефективніше протидіяти екологічним та безпековим загрозам, що виникають через експлуатацію застарілих і неналежно застрахованих суден.