У липневому випуску Ukraine Macroeconomic Handbook KSE Institute підкреслює, як тривале продовження війни впливає на макроекономічну стабільність України, зокрема на бюджетне та зовнішнє фінансування. Останні події чітко свідчать про те, що Росія наразі не зацікавлена у припиненні вогню чи мирній угоді. Оскільки позиція агресора навряд чи зміниться без суттєвого посилення економічного тиску на Росію через санкції та збільшення військової допомоги Україні, економічні прогнози вже не можуть базуватися на припущенні про завершення війни цього року. Таким чином, липневий прогноз базується на припущені, що бойові дії триватимуть протягом більшої частини 2026 року з можливим припиненням вогню наприкінці року.

Продовження війни протягом 2026 року має серйозні наслідки для макроекономічної стабільності, стримує зростання та відтерміновує відновлення. Через різке збільшення витрат на оборону, дефіцит бюджету 2026 року складе $17,7 млрд. Одночасно послаблення іноземних інвестицій, збільшення відтоку коштів резидентів, скорочення переказів з-за кордону та інші пов’язані з війною диспропорції платіжного балансу збільшать зовнішній дефіцит до $22,4 млрд наступного року. Це призведе до значних втрат резервів та зменшення важливих макроекономічних запасів, накопичених за останні три роки.

Ще один додатковий рік війни створює серйозні виклики для життєздатності макроекономічної структури України, оскільки зростаючий борговий тягар може витіснити інвестиції в майбутнє економіки. Навіть без додаткових запозичень або фінансової допомоги, державний борг у відсотках до ВВП може наблизитись до 100% у 2026 році. Значне збільшення бюджетного та зовнішнього дефіцитів означає, що партнери України терміново мають розглянути нові механізми підтримки із забезпеченням стійкості державного боргу країни. Один із варіантів — модель, подібна до ERA, що погашається за рахунок заморожених російських активів. На післявоєнний період необхідно створити окремий механізм фінансування оборонних потреб (див. Special 2).

Економіка України після завершення війни демонструватиме стабільне зростання та переживатиме структурні зміни. Реальний ВВП зростатиме приблизно на 5% щорічно у 2027–2028 роках завдяки зусиллям із відбудови та посиленню інвестицій. Зі зменшенням витрат на оборону головним рушієм зростання стануть інвестиції — особливо в енергетику, транспорт, виробництво та військово-промисловий сектор, а також приватне споживання. Капітальні інвестиції, за прогнозами, сягнуть близько чверті ВВП до 2028 року. Наслідки війни будуть і надалі впливати на відновлення, а постійні виклики, такі як руйнування інфраструктури, енергетична небезпека та нестача робочої сили, гальмуватимуть зростання. Кожен додатковий рік війни посилює ці проблеми й ускладнює повернення мігрантів. Навіть за значного зростання реальний ВВП у 2028 році залишатиметься на 10% нижчим за довоєнний рівень, що підкреслює необхідність реформ, покращення інвестиційного клімату та ефективного використання капіталу.

Інфляція поступово знизиться приблизно до 7% р/р до середини 2027 року. Жорстка політика НБУ сприятиме зменшенню інфляції після її піку на рівні 15,9% у травні 2025 року; однак повернення до цільового показника у 5%, імовірно, відкладається на період після 2028 року у зв’язку з пом’якшенням грошово-кредитної політики задля підтримки відновлення. Зберігаються ризики зростання інфляції, особливо через погодні шоки. Інфляційні очікування, хоч і підвищені (~10%), залишаються загалом стабільними, що свідчить про довіру до НБУ. Тиск на заробітну плату та витрати на енергію продовжуватимуть визначати траєкторію інфляції. Курс гривні стабілізується, поступово наближаючись до фундаментальних показників економіки. Перехід резервів на євро може відображати поглиблення інтеграції з ЄС та допомогти зменшити валютні ризики.

Структурні дисбаланси ринку праці збережуться, але можуть бути пом’якшені завдяки політикам перекваліфікації та інтеграції вразливих груп. Очікується зниження безробіття до ~7,5% у післявоєнний період із тимчасовим сплеском після завершення війни. Середня зарплата зростатиме на 6-8% річних у реальному вимірі, досягнувши 40 тис. грн у 2028 році.

Прогноз відрізняється від прогнозу інших установ насамперед припущенням щодо тривалості війни. МВФ та Міністерство фінансів України (у своєму базовому сценарії) продовжують спиратися на припущення про завершення бойових дій у 2025 році. Це має серйозні наслідки для бюджетного дефіциту та зовнішнього балансу України. Водночас всі установи загалом поділяють наше бачення поступового відновлення економіки, інфляційних та валютних тенденцій, а також динаміки зарплат після війни. Загалом українська влада, МВФ і KSE Institute вважають стабільне зростання, фіскальну консолідацію та зовнішню підтримку ключовими для забезпечення макроекономічної, фінансової стабільності та стійкості боргу.

Прогноз, представлений в Ukraine Macroeconomic Handbook, охоплює макроекономічну траєкторію України на 2024–2028 роки в умовах російської агресії, що триває, та враховує поточні й майбутні можливості країни після закінчення війни. Випуск Ukraine Macroeconomic Handbook  за липень 2025 року містить огляд економічної діяльності, динаміки секторів, зовнішньої торгівлі, руху капіталу, бюджету, державного боргу, інфляції, монетарної політики, динаміки обмінного курсу та ринку праці. Крім того, документ містить дві спеціальні статті про вартість додаткового року війни та подальше фінансування оборони.