KSE – це високорівневий майданчик для обговорення актуальних суспільних питань, важливих для економіки сьогодення і стратегічного розвитку загалом. Одним із давніх пріоритетних питань для України є реформування управління державними підприємствами, яке досі стикається з труднощами.

21 вересня експерти Напряму з корпоративного управління KSE разом з посольством Японії зібрали фахову дискусію про способи імплементації японського досвіду приватизації в Україні та стан реформи державних підприємств в Україні.

Приватизація – це важливий спосіб змінити становище економіки України на краще, заявив відомий японський економіст, доктор Мотошіге Ітох під час дискусії у Київській школі економіки. 

За його словами, в Японії для деяких галузей, особливо для залізниці і телекомунікацій, часи приватизації стали визначними. «Це був дуже потужний процес. Він був непростим, але то був, мабуть єдиний спосіб досягти таких разючих змін. Водночас успіх реформ залежить не тільки від приватизації, тут мають бути задіяні процеси дерегуляції, конкуренції на ринку. Вихід державних підприємств на ринок створює важливий імпульс для змін у всіх галузях», – переконаний доктор Ітох.

Говорячи про перспективу України, економіст нагадав, що у випадку Японії інвестиції в такі галузі, як генерація електроенергії, телекомунікації, залізниця, завжди були чутливим питанням, адже ці сфери пов’язані з системою національної безпеки. «У більшості приватизаційних заходів, особливо коли йдеться про критичну інфраструктуру, перевага надавалася компаніям з Японії», – зазначив Ітох. 

«Враховуючи кількість державних підприємств в Україні, я вважаю, що приватизація – це не єдине рішення для розв’язання всіх проблем, це не панацея. Проте це важливий спосіб змінити становище економіки в Україні на краще», – вважає він. 

Модератор дискусії, заступник головного редактора Forbes Україна Володимир Ланда нагадав, що нині на продажу в Україні перебуває 18 об’єктів великої приватизації. Фонд державного майна України планує провести аукціони щонайменше двох великих об’єктів («ОГХК» та «Більшовик») до кінця цього року. Хоча в Україні є такі великі держпідприємства, як «Нафтогаз України», «Укрзалізниця», а також низка електроенергетичних компаній, проте у списку приватизації надвеликих підприємств немає (найбільше з переліку – «Центренерго»).

У свою чергу заступниця міністра економіки України Крістіна Голубицька запевнила, що уряд робить все можливе для того, щоб велика приватизація відбувалася.

«Перелік об’єктів великої приватизації поступово скорочується. Темпи великої приватизації залишають бажати кращого. Дійсно, велика приватизація – це місткий, важкий і довгий процес. Проте Уряд робить все можливе, щоб велика приватизація відбувалася. Як ви знаєте, у парламенті пройшов перше читання законопроєкт про перелік заборонених до приватизації підприємств, який разом з законопроектом Фонду державного майна дозволятиме IPO державних компаній, адже нині ми не маємо змоги продавати частки державних компаній. Це, напевно, буде компромісне рішення стосовно найбільших компаній, адже є у суспільства така певна негативна думка, негативне ставлення до повної приватизації, тому будемо розглядати часткову приватизацію як один з етапів повної приватизації», – сказала заступниця міністра.

У дискусії участь взяв також в.о. голови правління «Укрзалізниці» Олександр Камишін, який зазначив, що рішення про приватизацію компанії має бути «великим рішенням держави».

«Це має бути великий суспільний діалог, як це було в Японії, для того щоб суспільство сприйняло приватизацію великого об’єкта. Поки що, наскільки я розумію, немає рішення приватизувати «Укрзалізницю». Але ми в рамках «Укрзалізниці» починаємо свою маленьку приватизаційну історію. В «Укрзалізниці» є багато непрофільних активів, і треба з чогось починати. Ми захистили протягом останніх двох тижнів нашу стратегію щодо непрофільних активів перед наглядовою радою. У нас є ціла купа об’єктів по всій Україні, які потрібно продавати. Це зазвичай старі будівлі, які як будівлі «Укрзалізниці» вже непотрібні, але під ними є земля, яка цікава забудовникам, і є маленьких бізнес, який намагається там щось зробити, щось побудувати», – розповів Камишін. Кошти від продажу він пропонує інвестувати в інфраструктуру: в колійне господарство і локомотиви. За словами Камишіна, в «УЗ» погоджено понад 400 об’єктів на продаж, з якого компанія планує до кінця року виручити 500 млн гривень. 

Водночас планів щодо приватизації Національної енергетичної компанії «Укренерго» також немає, запевнив член правління «Укренерго» Максим Юрков. З його слів, державні плани щодо приватизації в енергетиці стосуються здебільшого обленерго і певних генеруючих компаній, а «Укренерго» – важлива для національної безпеки. «Проте ми розуміємо, що два великі виробники «Укргідроенерго» та «Енергоатом» поки що так само до приватизації не розглядаються. Тому динаміка певна є, загроз з приводу того, в чиїй власності будуть суб’єкти генерації, системних немає».

Заступник голови Центру корпоративного управління Київської школи економіки Дмитро Яблоновський вважає, що у великих інфраструктурних компаніях чи компаніях, які є природними монополіями, з одного боку, приватна форма власності є ефективнішою, з іншого, за неї можуть виникати конфлікти інтересів, які можуть навіть погіршити ситуацію: «Якщо приватний власник, наприклад, буде власником і генерації, і передачі, ми бачимо, до яких конфліктів це призводить, тому тут простої відповіді немає».

Присутній на заході заступник голови місії, міністр-радник Посольства Японії в Україні пан Кадзуя Оцука заявив, що державні підприємства та їхнє реформування – це «основний виклик для України».

Дипломат додав: «Як відомо, є 3300 державних підприємств в Україні, які займають величезну частку у стратегічно важливих галузях, це і галузь оборони, і транспорту та інші. Ці держпідприємства стикаються з великими кризовими явищами через корупцію та неефективну систему управління. Щоб подолати ці проблеми, дуже важливо створювати прозоре середовище і покращувати конкурентні переваги підприємств. Для того щоб покращити систему управління державними підприємствами, дуже важливо запровадити корпоративне управління, підвищити рівень прозорості та подолати корупцію».

Переглянути запис дискусії можна тут