Податкові надходження у 2022 році становитимуть 1,2 трлн грн, що на 5,6% або 62 млрд грн більше фактичного рівня надходжень у 2021. Про це під час онлайн-презентації щомісячного аналітичного продукту “Бюджетний барометр” розповіла керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute Дарина Марчак.

Якщо аналізувати фактичні показники виконання закону про держбюджет-2021 та план по надходженнях у 2022 році згідно Закону про бюджет-2022, то планові надходження держбюджету мають зрости  лише на 2,1%, або на 27,1 млрд грн до фактичного рівня надходжень у 2021. Сукупний обсяг зростання планових видатків у бюджеті-2022, порівняно з бюджетом 2021 року, складає лише 9,2 млрд грн (0,6%). 

“Такий помірний план видатків може зараз виявитись перевагою для України, яка зараз протистоїть гібридній війні з Росією. Головне – не ухвалювати в ручному режимі рішення про перерозподіл можливих додаткових доходів бюджету на додаткові видатки”, – зазначила експертка.

В січні до загального фонду держбюджету надійшло на 10 млрд грн (13,1%) більше коштів, ніж було заплановано. Однак ключова причина перевиконання – занижений прогнозний рівень номінального ВВП, на якому будувався бюджет на поточний рік. За ухваленим ще у травні минулого року прогнозом Міністерства економіки України ВВП за результатами 2022 становитиме 5,4 трлн грн. Натомість, НБУ в січні спрогнозував номінальний ВВП на поточний рік у 6,2 трлн грн. Також регулятор прогнозує вищий, ніж закладено у бюджеті, рівень інфляції (7,7% проти 6,2%, на якому побудовано держбюджет) і значне зростання попиту та цін на паливно-енергетичні ресурси. 

Внаслідок схожої ситуації у 2021 році, коли номінальний ВВП зростав значно швидше за прогноз, фактичні надходження до державного бюджету (за загальним та спеціальним фондом) перевищили початковий план, затверджений першою ухваленою версією державного бюджету, на 337 млрд грн. 

Вже традиційно перевиконано план по податках, пов’язаних із зовнішньо-економічною діяльністю, зокрема, план податкових надходжень від внутрішнього імпортного ПДВ та податку на прибуток. Сальдо ПДВ у січні становило 22,7 млрд грн, що є найбільшим показником за останні 2 роки. А обсяг відшкодування 18,5 млрд грн – також найбільший показник з січня 2020 року. 

Однак як і торік, спостерігається затягування з темпами використання запланованих коштів органами влади. У січні план по видатках недовиконано на 25% або 21,9 млрд грн. Це означає, що в грудні Міністерству фінансів України доводиться прискорено профінансувати суттєвий обсяг видатків, що сягає 15-20% річного фінансування. Наприкінці року це створює ризики фінансування видатків через запозичення, а також додаткові інфляційні та валютні тиски.

За рахунок недовиконання плану по видатках Міністерство фінансів звело баланс держбюджету в січні з профіцитом у 9,6 млрд грн при плановому дефіциті 22 млрд грн.

Разом з тим, у січні Міністерство планувало запозичити майже 46 млрд грн. Така сума була необхідна для сплати майже 20 млрд грн за попередніми платежами, а також фінансування дефіциту. Натомість Міністерство запозичило лише 11 млрд грн, адже план по доходах був перевиконаний.

“Основний ризик полягає в тому, що на лютий планувалися (поки що) найбільші боргові виплати в поточному році у обсязі 55 млрд грн. Закумулювати ліквідність, аби здійснити ці платежі  – це одне з завдань для Міністерства у лютому”, – наголосила Дарина Марчак

За словами експертки, в майбутні місяці очікується продовження перевиконання плану доходів бюджету і, як наслідок – численні ініціативи владних органів зі збільшення плану доходів та видатків. Виходячи з практики 2020-2021 років, додаткові кошти будуть спрямовуватись передусім не на погашення боргів і зменшення дефіциту бюджету, а на збільшення плану по видатках на будівництво доріг. Цього року може також додатись фінансувати ініціативу “Велика термомодернізація.

На будівництво доріг на 2022 заплановано майже вдвічі менше видатків, ніж було профінансовано у 2021 – 66,7 млрд грн  проти 141 млрд у 2021. Як вважає Дарина Марчак, це є ключовою ознакою того, що додаткові надходження до бюджету будуть спрямовуватись на будівництво доріг.

Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute виділив три основні ризики для виконання бюджету:

•     Уповільнення економіки внаслідок зовнішніх шоків (середній ризик).
• Корекція цін на зовнішніх ринках, що призведе до зменшення податкових надходжень від операцій, пов’язаних із зовнішньою торгівлею (середній ризик).
• Труднощі з фінансуванням дефіциту бюджету у другій половині року через низький попит на борги уряду з боку внутрішніх і зовнішніх інвесторів (середній ризик).

Керівниця Центру аналіз публічних фінансів та публічного управління звернула увагу на ще один ризик для бюджету попри перевиконання плану доходів. 

Станом на 11 лютого ще не були затверджені бюджети всіх трьох соціальних фондів. А річний бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття навіть у минулому році не було затверджено.

“Таким чином фонд по безробіттю вже рік, а інші два фонди – вже півтора місяці працюють без затвердженого бюджету. Це говорить як про недосконалість процедурних питань, так і законодавства, яке дозволяє фондам працювати без затвердженого бюджету”, – вказала аналітикиня.

Згідно з публічною інформацією, всі соціальні фонди минулий рік закінчили з дефіцитом. Зокрема, Пенсійний фонд закінчив рік з дефіцитом 8,1 млрд грн, які він профінансував за рахунок позик Державної казначейської служби України.

Інші фонди ще не оприлюднили статистику, але протягом року випускали повідомлення, що ресурсів профінансувати всі передбачені виплати не вистачає.

“Ситуація з дефіцитом фондів соцстрахування стає хронічною. Вирішення цього питання в 2022 ми поки не бачимо, оскільки бюджети ще не затверджено. Є лише проєкти двох фондів. І, наприклад, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності передбачає дефіцит на поточний рік в обсязі 6 млрд грн, що становить 20% дохідної частини бюджету. Джерел для покриття такого дефіциту немає”, – констатувала спікерка.

За даними Пенсійного фонду, його дефіцит у січні становив 4,2 млрд грн. При цьому в держбюджеті не передбачається додаткових коштів на його покриття. Водночас, лише Пенсійний фонд для розриву ліквідності та закриття дефіциту має можливість брати позички Держказначейства. Інші соцфонди лише накопичують заборгованість за своїми виплатами та не оприлюднюють фінансову звітність, що не дає можливості державі розібратися з фінансовим станом цих установ важко і політикам.

Ознайомитися із “Бюджетом барометром” за січень можна за посиланням.

Переглянути Закон про бюджет на 2022 рік можна за посиланням.