У новому Ukraine Macroeconomic Handbook від KSE Institute, автори зазначають, що пакет допомоги ERA від G7 сприяє забезпеченню фінансування бюджету України до 2027 року та значно посилює макроекономічну стабільність. $75 млрд у формі позик й приблизно $18 млрд грантів у 2025-27 роках очікуються для фінансування бюджету від міжнародних партнерів, причому понад половину цієї суми буде надано через механізм ERA. Ці кошти також забезпечать необхідну підтримку, компенсуючи збільшення дефіциту торгівлі, низький рівень прямих та портфельних іноземних інвестицій та відтік капіталу резидентів. Це також дозволить Україні додатково накопичити $12 млрд у валютних резервах, що сприятиме зміцненню макроекономічної стабільності. Дії партнерів України, які уможливили використання доходів з російських активів, суттєво покращили наш прогноз.

У цьому звіті представлено детальний прогноз економічного розвитку України на 2025-2027 роки, зокрема ключові припущення та оцінку основних ризиків. Найважливішим є припущення, що повномасштабна війна завершиться до кінця 2025 року, після чого триватиме низькоінтенсивний конфлікт або настане повне припинення бойових дій завдяки дипломатичним зусиллям України за підтримки міжнародних партнерів. У звіті підкреслюється важливість міжнародної фінансової допомоги, при цьому очікується, що кошти ERA будуть спрямовані на фінансування бюджету, тоді як фінансування відновлення потребуватиме окремих значних зобов’язань. Висока залежність України від зовнішнього фінансування збережеться, що викликає занепокоєння щодо зростаючого боргового навантаження, яке може перевищити прогнозовані межі. Звіт охоплює економічні показники в ключових сферах, як-от бюджет, зовнішні рахунки та економічна активність, і наголошує на викликах, пов’язаних із забезпеченням електроенергією та ринком праці.

Додаткової міжнародної допомоги найімовірніше вистачить для фінансування бюджету України у 2025–2027 роках. Дефіцит бюджету прогнозується на рівні 2,9 трлн грн протягом наступних трьох років, та здебільшого зумовлений витратами на оборону, які досягнуть найвищого рівня у 2025 році. У 2024 році зовнішні позики покрили 80% дефіциту бюджету обсягом 1,6 трлн грн, і їхня роль залишатиметься ключовою. Найбільші виплати – $41 млрд позик – заплановані на 2025 рік, а ще $34 мільярди буде надано впродовж 2026-27 завдяки програмі Ukraine Facility від ЄС та пакету допомоги G7 на основі ERA. Внутрішній борг та поступове повернення іноземних інвесторів також сприятимуть фінансуванню. Міжнародна допомога є важливою і для зовнішніх рахунків України та сприятиме додатковій аккумуляції $12 млрд міжнародних резервів протягом 2025-27, що забезпечить комфортний рівень резервів й розширить можливості для впровадження монетарної політики в Україні. 

Інфляція значно зросла наприкінці 2024 року, що змусило Національний банк України (НБУ) посилити монетарну політику. Споживча інфляція досягла двозначного рівня і, за прогнозами, зростатиме до середини 2025 року через підвищення цін на електроенергію внаслідок триваючих російських атак, гірший урожай та високі темпи зростання заробітної плати. У відповідь НБУ вперше з початку повномасштабного вторгнення підвищив облікову ставку, і очікується, що вона зросте до 15% у першій половині 2025 року. Центральний банк також активно втручався у валютний ринок, щоб стримати девальвацію гривні, використовуючи валютні надходження від міжнародних партнерів, які підтримували платіжний баланс. Прогнозується, що інфляція сповільниться у другій половині 2025 року, знизившись до приблизно 9% до кінця року та до 5% до 2027 року.

За прогнозами, економіка України зростатиме приблизно на ~4% щорічно під час війни і на ~6% після неї. У 2025 році основними чинниками зростання стануть приватне та державне споживання, а після війни ключову роль у відновленні відіграватимуть інвестиції. До 2026 року очікується, що чистий експорт почне позитивно впливати на зростання, тоді як державні витрати зменшаться. Однак до 2027 року економіка залишатиметься приблизно на 10% слабшою за довоєнний рівень. Загальний обсяг інвестицій у 2025–2027 роках оцінюється на рівні $100 млрд, що є недостатнім для повноцінного фінансування відбудови, яке, за оцінками RDNA3 та експертів на 2024 рік, перевищує $500 млрд. Залучення додаткового фінансування для відбудови, здебільшого через конфіскацію заморожених російських активів, є однією з ключових задач на 2025 рік.

Поновлення російських атак призвело до рекордного імпорту електроенергії у 2024 році, але Україна прогнозує відновлення у 2025-2026 роках. У 2024 році імпорт електроенергії в Україну сягнув рекордних 4,1 ТВт-год через серйозні пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок нових російських атак. Зростання витрат на електроенергію та обладнання для енергетичної інфраструктури стало одним з ключових факторів підвищення інфляції з 4,8% у червні до 11,2% у листопаді, тоді як збільшення зовнішніх платежів посилило тиск на курс гривні. Дефіцит електроенергії перешкоджав економічному відновленню, а зростання ВВП сповільнилось з 4,0% у вересні до 0,7% у листопаді. Однак прогнозується, що імпорт електроенергії скоротиться до 2,7 ТВт-год у 2025 році та до 1,9 ТВт-год у 2026 році. На початок листопада 2024 року було відновлено 3 ГВт із 9 ГВт пошкоджених потужностей, а також підключено до мережі додатково 1 ГВт нових потужностей. Ще 1 ГВт нових потужностей планується ввести в експлуатацію до весни 2025 року, що стане важливим кроком до енергетичної стійкості та зменшення залежності від зовнішніх поставок.