У середу, 21 грудня, у Київській школі економіки відбулася “Експертна конференція щодо впливу санкцій проти РФ”, організована за підтримки Уряду України та Санкційної групи Єрмака-Макфола. Дослідники KSE Institute та інші експерти представили доповіді щодо ефекту санкцій та стану економіки РФ, а також обговорили стратегію посилення тиску на агресора наступного року. 

“Жорсткі санкції впроваджені максимально швидко пришвидшать закінчення війни. Росія – це держава, яка намагається використовувати армію і силу для досягнення зовнішніх політичних цілей. Це зло, це загроза всьому світу, і санкції мають покарати Росію, зробити слабкою її економіку та військову промисловість, і зробити неможливим ведення війни”, – зазначив Президент Київської школи економіки, член Санкційної групи Тимофій Милованов.

Участь у заході також взяли американський дипломат, колишній посол США у РФ Майкл Макфол, Перший віцепрем’єр-міністр України Юлія Свириденко, заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма, Міністр фінансів України Сергій Марченко, а також посол України в Німеччині Олексій Макеєв.

В ході першої панельної дискусії “Вплив санкцій на російську економіку”, експерти дійшли висновку – санкції працюють і їх накопичувальний ефект стає все більш відчутним для агресора. 

Зокрема старший економіст KSE Бен Хільгенсток зазначив, що попри здатність РФ продовжувати війну в умовах санкційного тиску, наразі економічні показники свідчать про стресовий стан економіки РФ та наближення переломного моменту в 2023 році. Росія вже втратила доступ до половини власного золото-валютного резерву й стрімко втрачає доходи від експорту енергоносіїв та інших товарів. 

З цим погодилася й Еліна Рибакова, науковий співробітник-нерезидент у Bruegel, заступниця головного економіста Інституту міжнародних фінансів. Вона відзначила, що через продумані дії Центрального банку РФ, економіка агресора змогла втриматися від кризи. Втім значні витрати на підтримку економіки на фоні подальшого скорочення доходів від експорту енергоносіїв робитимуть фінансову систему агресора все менш стійкою. 

Борис Додонов, Керівник центру енергетичних і кліматичних досліджень KSE, підкреслив – Росія програє газову війну, яку вона оголосила Заходу. Кремль не може перенаправити на інші ринки газ, який експортувався до ЄС, через що видобуток може скоротитися на 111 млрд кубометрів в цьому році. Що стосується нафти – для залучення покупців на ринках Азії, Росія вимушена пропонувати дисконт на власний ресурс на рівні $35 відносно марки Brent. Це додатково призвело до втрати близько $50 млрд доходу в цьому році.

Бенджамін Шмітт, науковий співробітник Гарвардського університету, старший науковий співробітник з питань демократичної стійкості в CEPA, член програми “Переосмислення дипломатії” Центру міжнародних та глобальних досліджень Університету Дюка, також додав, що одним з головних завдань для посилення тиску залишається зниження рівня прайскепу на російську нафту, який наразі запроваджений на рівні $60 за барель. 

Росію покидає і міжнародний бізнес, про що розповів Джеффрі Зонненфельд, професор Єльської школи менеджменту. Приватний сектор добровільно почав вихід з РФ, який сьогодні набув безпрецедентного масштабу. Він зазначив, що Росія не приносить на світовий ринок нічого, окрім сировини, продовольства та палива. Однак навіть зараз ЄС вже не потрібен російський газ. 

Координаторка санкційного проєкту НАЗК Дар’я Софіна відзначила значні досягнення в розширенні персональних обмежень проти фізичних та юридичних осіб, пов’язаних з Кремлем. Зокрема під індивідуальні санкції США потрапили вже майже 2 тисячі фізичних та юридичних осіб, у ЄС – понад 1,6 тисячі, в Великобританії – 1,5 тисячі. Водночас беззаперечним лідером з кількості індивідуальних обмежень залишається Україна, яка застосувала санкції проти близько 5 тисяч осіб. 

Попри відчутні наслідки запроваджених санкцій проти Росії, тиск потрібно і надалі посилювати, щоб позбавити агресора змоги фінансувати війну та наблизити перемогу України. 

Під час другої дискусійної панелі “Отримані уроки та пріоритети на наступний рік: енергетика, фінанси, індивідуальні санкції, торгівля” учасники конференції окреслили напрями для роботи санкційної коаліції наступного року. 

Джейкоб Нелл, старший науковий співробітник KSE, окреслив 3 ключові цілі для санкцій: енергоносії, фінансова система, люди. Потрібно встановити граничну ціну на нафту на рівні $35 за барель й обмежити закупівлі газу, розширити санкції проти російських банків й змусити міжнародних гравців покинути РФ, а також бути агресивнішими в накладанні санкцій на осіб, пов’язаних з Кремлем. 

Едді Фішман, старший науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, зробив акцент на розширенні санкцій проти російського енергетичного експорту. Нафтогазові доходи досі допомагали Росії триматися на плаву, отже енергетичні санкції мають стати пріоритетом для союзників України. Необхідно запровадити вторинні санкції для страхових та транспортних компаній, які підтримують російський експорт, обмежити обсяги постачання, а також обмежити групи товарів та послуг, на які РФ може витрачати отриманий прибуток. 

Таку тезу підтримав і Крейг Кеннеді, науковий співробітник Центру Девіса з російських та євразійських досліджень Гарвардського університету, колишній заступник голови правління Bank of America Merrill Lynch. Він додав, що в умовах санкцій нафтовий ринок, доступний для Росії, скоротиться вдвічі. Однак він все ще в 5 разів більший, ніж сукупний експорт РФ, отже вкрай важливо позбавити Росію можливості реалізовувати власний ресурс. 

Дарта Тентере, співробітниця з питань політики Генеральної дирекції Союзу з фінансової стабільності, фінансових послуг та ринків капіталу Європейської Комісії, запевнила, що ЄС продовжить політику кримінального покарання за порушення санкцій, а також пошуку й встановлення приналежності прихованих активів російських олігархів. 

Олександра Василенко, Спеціальний представник з питань російських санкцій та гуманітарної допомоги в МЗС України, підкреслила важливість координації обмежень та розширення санкційної коаліції, а також запровадження вторинних обмежень. Це дозволить позбавити агресора шляхів для ухилення від санкцій та підвищить їх ефективність. 

Менеджер Міжнародної санкційної групи Єрмака-Макфола Владислав Власюк також відзначив інституалізацію української санкційної ініціативи на міжнародній арені. Група Єрмака-Макфола і надалі відстежуватиме ефективність запроваджених обмежень та докладатиме максимум зусиль для підвищення санкційного тиску на Росію.