Фінансування безпекових потреб збільшується, суттєво випереджаючи зростання всіх інших видатків. За І квартал 2025 року на потреби, повʼязані з безпекою та обороною, спрямовано $20,8 млрд, з яких $16,4 млрд – використало Міністерство оборони України. Це на 55% більше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Тоді, як загальні видатки бюджету за той самий час зросли на 26,8%, рік до року, і досягли $27,9 млрд.

Видатки на соціальну підтримку навпаки скоротилися на 15,7% – до $2,5 млрд загалом, через коригування політики та зменшення трансфертів, чого вимагає фокус на обороні. Окремі статті витрат зазнали ще більших скорочень. Так, допомога вразливим групам населення, включаючи внутрішньо переміщених осіб, зменшилась на понад 30% – через жорсткіші правила отримання коштів. На 26%, до $1,7 млрд, скоротились трансферти до Пенсійного фонду після переведення спеціальних категорій пенсіонерів на загальну систему. 

В цілому на соціально-економічний розвиток у І кварталі спрямовано $7,1 млрд або 25,4% держбюджету. Для порівняння, у 2024 році частка цих витрат становила 33% або $7,3 млрд, а фінансування безпеки та оборони за той же період – близько 67% ($14,8 млрд). 

Зростання видатків Міністерства оборони в першу чергу пояснюється стабільним надходженням допомоги від міжнародних партнерів. На відміну від початку 2024 року, зараз відсутні аналогічні перебої у постачанні військово-технічних засобів, що суттєво впливає на сектор. Завдяки цьому, Міноборони у першому кварталі 2025 року використало $5,8 млрд зі спеціального фонду, через який спрямовується міжнародна допомога. Для порівняння, за той самий період торік було використано тільки $2,7 млрд. 

Поряд із зростанням видатків, більшими, ніж очікувалися, були надходження податкових платежів. У І кварталі 2025 року до державного бюджету надійшло на 14,3% більше податків ніж планувалося. Основною причиною такого зростання стали зміни у податковій політиці, ухвалені наприкінці минулого року, та зростання інфляції. 

Найбільший приріст – на 43,7% – продемонстрували податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, яких вдалося зібрати $2,5 млрд. Проте ПДВ залишається найбільшим джерелом податкових надходжень з часткою 21,6% у загальній структурі доходів.

Понад $1 млрд принесло підвищення ставкок податку на прибуток для фінансових установ та банків. Авансові платежі з власників АЗС та підвищення акцизу на тютюнові вироби теж посприяли суттєвому збільшенню надходжень податків. Як результат, план за податками на І квартал перевищено на 14,3% або $1,5 млрд.

Важливу роль у формуванні доходів бюджету відіграли і неподаткові надходження. У І кварталі акумульовано $7,7 млрд, що становить 34,7% від усіх доходів бюджету за цей період. Основним джерелом таких доходів була військова допомога, надана іноземними партнерами, – $6,6 млрд або 86% усіх неподаткових доходів. 

Попри зниження, міжнародна підтримка і позики залишаються вирішальними для фінансування бюджету. У І кварталі 2025 року зовнішні запозичення становили $6,3 млрд. $4,2 млрд з них отримано в рамках механізму ERA, які забезпечені майбутніми доходами від заморожених російських активів. Додатково $1,7 млрд надала Канада. Ще $400 млн становить транш від МВФ за умовами 4-річної програми фінансування (EFF). Донорська підтримка, що складає понад 10% надходжень, поступово відновлюється. Так, у І кварталі надійшло на 130% більше грантів, ніж торік, – загалом $2,3 млрд. 

Цікаво, що угода зі США про видобуток корисних копалин суттєво не вплине на державні фінанси у 2025 році. По-перше, остаточна версія договору не конвертує раніше надану США грантову допомогу в борг. По-друге, у створений асоційований фонд будуть надходити відносно невеликі суми від України. Наприклад, за оцінками Міністерства фінансів, якби фонд працював на аналогічних умовах з 2019 року, за 5 років українська сторона внесла б в нього близько $71 млн. Значно більший вплив матиме закінчення “економічного безвізу” з ЄС 5 червня. Без своєчасної заміни він може зменшити експорт на $1,5-2 млрд (близько 6% від загального обсягу) та уповільнити зростання ВВП на 2,5%.     

Продовження активних бойових дій у другому півріччі може додатково збільшити видатки на оборону. Паралельно ймовірне скорочення чи призупинення зовнішньої (зокрема, американської) військової допомоги. Щоб подолати дефіцит фінансування, уряду, ймовірно, доведеться вдатись до подальших внутрішніх запозичень, підвищення податків (наприклад, ПДВ), фіскальної консолідації та структурних реформ, націлених на скорочення доходів від тіньової економіки. Тому ретельне коригування в середині року і стійка підтримка партнерів будуть важливими для збереження фіскальної стабільності.