У військово-промисловому комплексі (ВПК) Росії домінують кілька державних конгломератів, що об’єднують численні дочірні підприємства. Багато з них залишаються поза санкціями, незважаючи на їхню критичну роль у військовому виробництві. Цей тематичний звіт висвітлює діяльність ключових корпоративних груп, що формують ВПК Росії, та виявляє основні прогалини в санкційному режимі.

Аналіз ґрунтується на власній базі даних, що включає понад 5500 компаній, серед яких понад 3400 діючих підприємств та понад 850 військових формувань. Галузь демонструє високий рівень концентрації: 52% загальних активів контролюється десятьма найбільшими корпоративними групами. Державні гіганти, як-от Ростех, Алмаз-Антей, КТРВ, Роскосмос та Росатом, домінують у критичних секторах і діють як вертикально інтегровані конгломерати, що охоплюють усі етапи виробництва.

Ростех, найбільший військовий конгломерат Росії, об’єднує понад 800 компаній. В рамках цього аналізу ідентифіковано 719 активних підприємств, залучених до діяльності в галузях наукових досліджень, виробництва компонентів, IT та інших. У 2023 році Ростех посів сьоме місце серед найбільших виробників озброєнь у світі, збільшивши доходи майже на 50%. За даними компанії, 90% її продукції спрямовано на підтримку військових потреб Росії. Близько 76% контрактів є внутрішніми, що гарантує контроль над ланцюгами постачання та стабільне постачання Міністерству оборони та іншим військовим структурам.

Корпорація “Тактичне ракетне озброєння” (КТРВ) спеціалізується на розробці та виробництві високоточних ракет, зокрема ракет класу “повітря-повітря”, “повітря-поверхня”, “повітря-корабель”, а також торпед і керованих авіабомб. КТРВ постачає Міністерству оборони ключові види озброєнь і забезпечує їх технічне обслуговування, а також підтримує Роскосмос, надаючи науково-дослідні послуги. Як покупець, корпорація закуповує інструменти, обладнання, компоненти та метали.

Алмаз-Антей зосереджується на виробництві ракетних систем, платформ протиповітряної оборони та радарів. Корпорація постачає радіообладнання та програмне забезпечення Міністерству оборони та державним установам для управління повітряним рухом, а також підтримує співпрацю з Роскосмосом. Приблизно 22% контрактів компанії є внутрішніми, що дозволяє контролювати критично важливі ланцюги постачання.

Росатом відіграє ключову військову роль завдяки виробництву високозбагаченого урану, плутонію та реакторів для атомних підводних човнів і криголамів. Корпорація зберігає контроль над Запорізькою атомною електростанцією з березня 2022 року, що узгоджується з військовими цілями Росії.

Роскосмос, відомий насамперед космічними дослідженнями, також виконує стратегічні функції у військовій промисловості Росії. Корпорація контролює виробництво балістичних ракет підводних човнів і розробляє системи наведення, навігації та управління польотами для ракет, які, зокрема, застосовуються для ударів по цивільному населенню та енергетичній інфраструктурі України.

Санкційний режим. Незважаючи на свою центральну роль, багато компаній ВПК залишаються поза санкціями. Роскосмос і Росатом, а також ключові дочірні компанії  Ростеху та Алмаз-Антей відсутні у санкційних списках західних країн.

Деякі підприємства Ростеху, як-от Уралвагонзавод, Вертольоти Росії, Високоточні комплекси та ОДК, перебувають під санкціями, які охоплюють більшість їхніх структур. Водночас значна частина цього конгломерату, зокрема Роселектроніка, КРЕТ, ОАК, Швабе та Технодинаміка досі залишається поза санкційним тиском з боку Заходу. Постачальник авіаційних сплавів VSMPO-AVISMA не був включений до санкційних списків США або ЄС. Багато дочірніх підприємств Алмаз-Антей, включаючи корпорацію Комета, залишаються поза санкціями. Критично важливі постачальники Роскосмосу і Росатому, як-от РКК Енергія, ВНІІЕМ (Всеросійський науково-дослідний інститут електромеханіки) і Златмаш, не були санкціоновані. 

Неповне охоплення корпоративних груп санкціями створює значні прогалини в правозастосуванні, що дозволяє ВПК Росії підтримувати ланцюги постачання та продовжувати військові операції. Аналіз KSE Institute підкреслює необхідність запровадження ширших та комплексних санкцій, які б охоплювали всі критичні структури, включно з дочірніми підприємствами та секторами подвійного призначення, в усіх юрисдикціях країн санкційної коаліції.

Цей аналіз є частиною ширшого дослідження KSE Institute, присвяченого військово-промисловому комплексу Росії. Детальніше з повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням: https://t.ly/2LdnG