Експерти Консультативної ради з економічної політики при Міністерстві економіки України підготували аналітичну записку, присвячену питанням інноваційного розвитку української економіки. У документі пропонуються рекомендації з розвитку людського капіталу, створення нових наукових зв’язків та програм регіонального розвитку.

“Інновації є рушієм сталого економічного зростання та стійкості. Вагому роль наукові дослідження відіграють також у ситуації війни, закладаючи основу проривним рішенням у воєнних технологіях та медицині. Представлені нами рекомендації — це довгостроковий вклад, який Уряд може зробити як у посилення обороноздатності, так і в повоєнне відновлення України”, — зазначив Юрій Городніченко, професор Департаменту економіки Університету Каліфорнії в Берклі та очільник Консультативної ради.

Під час повномасштабної війни, від 10 до 20% українських дослідників емігрували, а понад 120 науково-дослідних установ та університетів зазнали руйнувань. Значна частина наукових зв’язків була розірвана, що потребувало тривалого процесу пошуку і розбудови нових партнерств із країнами Заходу.

Розглядаючи інноваційний сектор національної економіки, експерти роблять невтішні висновки. У 2023 році Україна посіла 55 місце у Глобальному інноваційному індексі. Попри успіхи у сферах ІТ, інженерії та медицини, загальні витрати на R&D становлять лише 0,5% ВВП. Відсутність стимулів та застаріла інфраструктура змушують багатьох українських науковців емігрувати за кордон.

З огляду на ці виклики, у сфері розвитку людського капіталу автори документа пропонують збільшити фінансування для досліджень, підтримувати нове покоління дослідників через впровадження державних політик, а також заохочувати співпрацю з українською науковою діаспорою. Звільнення дослідницьких грантів від податку на прибуток також створить сприятливі умови для розвитку галузі.

Щодо посилення наукових зв’язків, члени Консультативної ради пропонують розширювати міжнародну співпрацю, зміцнюючи зв’язки з західними науково-дослідними установами, українською діаспорою та світовою науковою спільнотою. Важливим інструментом досягнення цієї мети можуть стати гранти програми ЄС «Horizon Europe» та інших.

Окрему увагу дослідники приділяють регіональному інноваційному розвитку, зокрема створенню програм для посилення стійкості регіонів через інвестиції в університети та дослідницьку інфраструктуру. Особлива увага приділяється посиленню ролі регіональних університетів як центрів інновацій та економічного зростання, а також співпраці наукового сектору і бізнесу.

Консультативна Рада на чолі з професором Департаменту економіки Університету Каліфорнії в Берклі Юрієм Городніченком та за участю Президента Київської школи економіки Тимофія Милованова бере участь у виробленні рекомендацій щодо архітектури відновлення України в широкому контексті, включаючи фіскальну та монетарну політику, ситуацію на ринку праці, а також державні регуляції.