У травні 2024 року доходи Росії від експорту нафти знизилися до $16,8 млрд, незважаючи на зростання обсягів експорту, згідно з Russian Oil Tracker за червень від KSE Institute. Збільшення обсягів експорту та активне використання тіньового флоту не компенсували зниження цін на нафту.

Обсяги російського експорту нафти морем у травні зросли на 4% завдяки збільшенню експорту нафтопродуктів на 17%. Це сталося після того, як нафтопереробні заводи були відновлені після атак українських безпілотників у січні-квітні. Лише 12% нафти та 62% нафтопродуктів транспортувалося танкерами зі страхуванням IG P&I. У травні 2024 року танкери, які мають страхування IG P&I, вперше не відвантажували нафту з портів Тихого океану.

Для інших перевезень Росія активно використовує тіньовий флот. За оцінками KSE Institute, у травні з російських портів вийшли 220 завантажених танкерів російського тіньового флоту, 3 з яких були залучені до перекачування з судна на судно (STS). Примітно, що 83% цих суден понад 15 років. Використання цих застарілих танкерів дозволяє Росії не лише перевищувати граничну ціну на нафту і збільшувати прибутки, але й створює суттєві екологічні ризики у разі виливу нафти в море.

Індія, Китай і Туреччина імпортували 95% російської сирої нафти в травні, підтримавши попит на неї. Індія, найбільший імпортер, скоротила обсяги закупівлі нафти морем на 13% до 1 812 тис. барелів на добу. Туреччина, найбільший покупець нафтопродуктів, знизила імпорт на 11% за місяць. Однак вона залишилась третім за величиною імпортером сирої нафти, збільшивши закупівлі на 42% або 120 тис. барелів на добу у травні.

Стратегія OFAC щодо введення санкцій проти окремих суден тіньового флоту, вивела більшість з них з регулярного комерційного обігу. Станом на 12 червня 2024 року з 41 судна, що потрапило під санкції, 34 були розвантажені без запланованих рейсів. Решта суден завершили або частково закінчили рейси з російською або неросійською нафтою, що свідчить про зусилля Росії повернути танкери, що перебувають під санкціями OFAC, до комерційного використання. Перевезення комерційного вантажу підсанкційними суднами може підірвати загальну ефективність санкцій Міністерства фінансів США, якщо не будуть введені вторинні санкції проти всіх учасників, які взаємодіють з російською нафтою, що перевозиться цими танкерами. 

Незважаючи на санкції ЄС/G7, Росія щомісяця залучає нові танкери для експорту нафти. У травні 14 нових танкерів, які не здійснювали експорт російської нафти з січня 2023 року по квітень 2024 року, були завантажені в російських портах. Шість з них є частиною тіньового флоту, 2 з яких перевозили нафту з Венесуели у 2022-2023 роках. Інші 8 належать до легітимного флоту: 5 управляються компаніями з ЄС/G7, а 3 – компаніями з країн, що не входять до ЄС/G7, але мають страхування IG P&I.

Крім того, Росія застосовує стратегії обходу санкцій, як-от перекачування нафти з судна на судно (STS), щоб приховати походження своєї нафти, та використовує для цього дуже великі нафтові танкери (VLCC). У період з грудня 2023 року по травень 2024 року Росія залучила 14 танкерів класу VLCC для операцій STS; 13 з них перевозили іранську або венесуельську нафту в 2022-2024 роках, і лише 2 з них мали страхування IG P&I. У червні Росія задіяла 2 еміратські та 1 китайський танкери без страхування для перекачування нафти на в’єтнамський танкер Rolin класу VLCC, який також не мав страхування IG P&I.

Активне використання тіньового флоту та обхід санкцій дозволяє Росії порушувати граничні ціни на нафту. У травні 2024 року ціни на нафту марки Urals FOB Приморськ і Новоросійськ знизилися на $7,6/барель, але залишилися на ~$5/барель вищими за верхню цінову межу. Знижка Urals до Brent скоротилася на $0,5/барель, а до ESPO – на $2,6/барель порівняно з попереднім місяцем.

За оцінками KSE Institute, доходи Росії від продажу нафти за поточних обмежень цін на нафту та санкційному статусі-кво, досягнуть $177 млрд в 2024 році та $141 млрд у 2025 році. Однак слабке дотримання санкцій може призвести до збільшення доходів до $198 млрд та $186 млрд у 2024 і 2025 роках відповідно.

Ми пропонуємо три заходи для протидії спробам Росії обійти санкції на експорт нафти: 

1. G7/ЄС повинні забезпечити дотримання цінових обмежень, використовуючи досвід фінансових установ у сфері транзакцій, вимагаючи належної атестації та підвищуючи вимоги до документальних доказів. 

2. Прибережні держави ЄС повинні використовувати географічні “точки стримування” для обмеження тіньового флоту Росії, вимагаючи належного страхування танкерів від розливу нафти в їхніх водах. 

3. Країни санкційної коаліції повинні посилити покарання за порушення, запровадивши жорсткіші штрафи і триваліші локаути для компаній G7/ЄС, а також прямі або вторинні санкції для суб’єктів з третіх країн.