Підсумки онлайн-дискусії, організованої Київською школою економіки 16 липня.

Ситуація із фінансуванням дефіциту і погашенням боргів у 2020 року є складною – адже у квітні 2020 року депутати проголосували за зміни до бюджету, згідно з якими третина видатків має фінансуватись за рахунок боргу. В цілому, після цих змін потреба у залученні держборгу у 2020 році збільшилась вдвічі. Рівень дефіциту зараз є найбільшим починаючи з 2015 року, якщо врахувати весь дефіцит публічних фінансів, а не лише держбюджету, розповіла керівниця Центру публічних фінансів і публічного управління при KSE Дарина Марчак.

Чи зможе Мінфін профінансувати погашення державного боргу і дефіцит бюджету до кінця року, залежить від допомоги з боку міжнародних фінансових організацій, міжнародних партнерів, вважає Марчак: “Ми бачимо з виконання плану запозичень за перші 6 місяців, що якби не фінансова допомога міжнародних організацій, то Мінфіну, ймовірно, було б дуже важко виконати цей план. І ми бачили, що без тієї допомоги за січень-травень виконання плану із залучення було лише 16%”.

Експерт підкреслює: “Йде просто шквал ініціатив народних депутатів, які впливають як на видаткову, так і на дохідну частину бюджету. Дохідна частина зменшується за рахунок того, що, через карантин, раз за разом продовжуються податкові канікули, перенесення платежів тощо.

У підсумку, у нас є Міністерство фінансів, яке досить фахово, навіть не дивлячись на складну ситуацію, виконує свою роботу із залучення боргового фінансування, з іншого боку в нас є значна кількість гравців, які серйозно ускладнюють роботу Мінфіну з виконання плану по фінансуванню бюджету. Нам потрібно бити на сполох і сказати, що і в без того складній ситуації потрібно звузити можливість для народних депутатів та інших міністерств робити речі, які її ускладнюють ще більше”. 

Презентація Дарини Марчак

Цьогоріч вперше вся програма МВФ за рік йде на фінансування бюджету, каже урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца​:

“Дуже часто роблять помилку, коли вважають, що кошти МВФ – це завжди закриття дефіциту бюджету. Ні, це екстраординарна ситуація цього року. Як правило, кошти йдуть напряму в резерви Національного банку. Цього року у зв’язку з коронавірусом ми домовились з МВФ, що ці кошти йдуть до державного бюджету і допомагають фінансуванню дефіциту”.

Станом на 15 липня, всього залучено 268,9 млрд грн або 43,7% від річного плану запозичень, зазначив Буца. “Стосовно пікових виплат і виплат цього року, то багато зовнішніх виплат вже було здійснено. Основні погашення боргу протягом літа – це внутрішні погашення, це погашення, які будуть ще до кінця липня, гривневих облігацій, а також серпневі – валютні локальні облігації. Найбільші валютні погашення цього року, які ще залишилися, зовнішні – це вересень, це погашення євробондів, яке буде 1 вересня та в середині вересня погашення траншу МВФ – 240 млн доларів, – додав він.

“Стосовно євробондів, ми будемо дивитись на ринок. Якщо ринок буде сприятливий для таких типу транзакцій і ми будемо бачити таку необхідність, звичайно, ми будемо приймати відповідні рішення. На даний момент з точки зору ліквідності ми не маємо нагальних потреб для рішень, які не сприяють ефективному управлінню державного боргу”.  

За словами Юрія Буци, в уряді не розглядають як ймовірний сценарій відсутності офіційного кредитування: “Ми розглядаємо ймовірність відтермінування деяких траншів, як це було минулими роками. Відповідно, ми маємо плани з точки зору ліквідності для таких варіантів”.

Цифра дефіциту бюджету 298 млрд грн може бути неостаточною не тільки через постійні законодавчі зміни, а ще й з погляду того, в який спосіб переглядався бюджет, вважає головний економіст Альфа-Банку Олексій Блінов:

“Тобто весною ніхто не знав, яким буде вплив коронакризи на українську економіку. Вже за останні місяці ми побачили, що багато показників були приблизними. Той самий курс середньорічний 29,5 гривень за долар, який планувався. Я розумію, що він ухвалювався у стресовій ситуації, але зрозуміло, що за підсумками року він виконаний не буде. Зараз необхідно оцінити вплив коронакризи на економіку, взагалі переоцінити бюджетний план і якщо є така ймовірність – здійснити необхідні коригування”. 

​Блінов сподівається, що збережеться “позитивний тренд співпраці Міністерства фінансів і Національного банку в рамках макрофінансової стабільності, і ніщо не завадить Міністерству фінансів найближчим часом повернутися до розміщення євробондів”. 

Керівник відділу досліджень в Concorde Capital Олександр Паращій переконаний, що планові 190 млрд гривень для залучення на локальному ринку запозичень – це непосильна сума, враховуючи те, що нерезиденти цьогоріч вже не є такими активними учасниками: “Тому я бачу потребу переорієнтувати ті залучення, які заплановані до кінця року, все-таки, в бік зовнішніх залучень. Фінансові ринки зараз перебувають у досить непоганому стані, і мені здається, у нас є можливість залучити більше грошей саме на зовнішніх ринках. Можливо, шляхом випуску додаткових єврооблігацій, можливо за рахунок розширення програми співпраці з нашими офіційними партнерами”.

Серед усіх зовнішніх інституційних позичальників МВФ дає Україні більше половини всієї позики. Із МВФ наша країна працює з 1992 року, вже було 11 програм, 2 з них EFF – довгострокові, 9 програм stand by.

Презентація Олесі Верченко

За весь цей час загальна погоджена сума – 81 млрд доларів США. Відносно економіки України – це багато, вважає PhD, академічний директор Київської школи економіки Олеся Верченко. Проте з фактично погодженого фінансування в середньому Україна використовує близько 43%: “Тобто навіть ті гроші, про які ми важко домовляємося з МВФ, нам не вдається використати в повному обсязі. А це ті гроші, які є дешевими, дешевим джерелом фінансування для України. За всю історію лише одного разу –  1996 року – ми використали всю програму. Звичайно, буде політична дискусія з приводу того, що «нас примушують робити те, що нам не вигідно», але питання дійсно в тому, що ми не використовуємо ці дешеві ресурси. І навіть якщо подивитися вимоги, які ставляться до цих ресурсів, то це абсолютно адекватні вимоги, які Україна починає рано чи пізно виконувати. Але не в той момент, коли ми обіцяємо це МВФ. Не забуваймо, що це ми звертаємося до них по ці гроші. Дешеві ресурси, які дає МВФ, за різними оцінками, мають вартість близько 3% річних, що для України є дуже і дуже привабливими умовами для отримання фінансування”.

У свою чергу голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Леся Забуранна зазначила, що “без залучення зовнішнього кредитування, без залучення коштів МВФ, Світового банку, на жаль, ми б напевно не змогли реалізувати всі ті, в тому числі, соціальні ініціативи, які ми реалізували. Усі ми знаємо про створення фонду COVID в розмірі 65 млрд. І ми мусили спрямувати велику кількість цих коштів на різноманітні соціальні виплати, які були створені і виникли за рахунок того, що сталося в країні і того, що пов’язане з коронавірусом”.

Захід відбувся за підтримки Swedish International Development Cooperation Agency ??