KSE Institute презентував дослідження «Аналіз російського тіньового флоту: Формування, зв’язок з глобальним тіньовим флотом та перспективи розширення». Тіньовий флот Росії наразі налічує 435 танкерів і має на меті обійти санкції на російську нафту. Зокрема, це стосується перевищення встановленої країнами G7/ЄС граничної ціни шляхом створення транспортних потужностей, незалежних від західних морських послуг. Найважливішим є те, що тіньові танкери не застраховані від розливу нафти Міжнародною групою клубів взаємного страхування відповідальності судновласників (IG P&I). 

Залежність Росії від тіньового флоту значно зросла; у квітні 2024 року 83% сирої нафти і 46% нафтопродуктів транспортувалося тіньовими танкерами. Це є серйозним викликом з двох причин: (1) Зменшення ролі звичайного флоту фундаментально підриває важелі цінового обмеження. (2) Тіньовий флот здебільшого складається зі старих і не застрахованих або недостатньо застрахованих суден, які становлять значну і постійно зростаючу загрозу для довкілля.

У звіті досліджується походження тіньового флоту Росії, його поточний обсяг та діяльність, місце в глобальній системі тіньової торгівлі нафтою, потреби Росії в тому, щоб повністю обійти санкції, її здатність протидіяти введенню санкцій проти суден, а також перспективи подальшого розширення флоту. Звіт також пропонує детальні рекомендації щодо стримування тіньового флоту.

Ключові висновки аналізу:

1. Станом на 1 квартал 2024 року 435 суден є частиною російського тіньового флоту – вони не належать, не управляються і не застраховані країнами санкційної коаліції. Тому на них не поширюється цінове обмеження. 185 суден перевозять сиру нафту та 250 танкерів – нафтопродукти.

2. Російський тіньовий флот здатен покрити ~60% загального обсягу експорту сирої нафти та ~45% загального обсягу експорту продуктів без урахування обмежених морських послуг. Незважаючи на численні і дороговартісні зусилля, Росія все ще не досягла своєї кінцевої мети щодо ухилення від санкцій.

3. Для формування власного тіньового флоту Росія використовувала три ключові шляхи: (1) передача новим менеджерам танкерів, що раніше належали російським компаніям; (2) судна з «білого» флоту (зі страхуванням IG P&I), яким понад 15 років; і (3) дуже старі танкери (яким понад 20 років) з «тіньового» або «білого» флоту, які в іншому випадку були б виведені з експлуатації.

4. Лише невелика частка нинішнього російського тіньового флоту була сформована шляхом передачі суден з інших країн світової тіньової торгівлі нафтою (наприклад, з Ірану, Венесуели). 

5. За нашими оцінками, приблизно 500 танкерів для перевезення сирої нафти в еквіваленті Aframax – переважно з «білого» флоту – потенційно доступні Росії для розширення флоту. Для нафтопродуктів, за нашими оцінками, Росії доступно приблизно 1200 суден в еквіваленті Seawaymax для подальшого зростання.

6. Ця оцінка відображає лише теоретичну наявність суден і не враховує конкретні виклики, з якими може зіткнутися Росія, з двох причин: (1) Росія вже витратила ~$8,5 млрд на тіньовий флот, і додаткове фінансування може бути складно забезпечити; (2) ЄС нещодавно запровадив законодавство, спрямоване на боротьбу з продажем основних танкерів для потреб російської тіньової торгівлі.

Для протидії існуючому російському тіньовому флоту KSE Institute рекомендує низку заходів, а саме:

1. Продовжувати та розширювати кампанію з введення санкцій проти суден, яка виявилася надзвичайно успішною. Уряди повинні приділяти першочергову увагу танкерам, які найчастіше використовуються для експорту російської сирої нафти з портів Балтійського та Чорного морів до Індії та Китаю.

2. Ускладнити і підвищити вартість операцій тіньового флоту, вимагаючи від усіх суден, що заходять у порти країн коаліції, надавати інформацію про обов’язкове страхування від аварійних розливів нафти, а також заборонити продаж запасних частин для танкерів тіньового флоту.

3. Забезпечити виконання чинних вимог щодо страхування від розливів нафти для вирішення значної та зростаючої екологічної загрози, що виникає через старі та незастраховані танкери тіньового флоту, без вилучення транспортних потужностей, а отже, і без впливу на світову пропозицію нафти.

4. Посилити проведення розслідувань і накласти значні штрафи, щоб змінити сприйняття ризиків усіма учасниками тіньового флоту і, таким чином, підвищити витрати для Росії. Зосередитися на непрозорих структурах власності та операціях з перекачування нафти з судна на судно (STS).

Для того, щоб обмежити подальше розширення тіньового флоту, КSE Institute рекомендує:

1. Розширити та посилити обмеження на продаж суден, щоб обмежити можливості Росії купувати танкери. Такі норми, як вимога ЄС щодо отримання дозволу, повинні бути прийняті в усіх країнах коаліції і підлягати неухильному дотриманню. 

2. Вводити санкції проти суден, придбаних у третіх країнах, в тому числі з «білого» флоту, де обмеження на продаж не застосовувалися або були порушені, а також суден, переведених з інших частин тіньового флоту та/або від партнерів Росії.

У дослідженні підкреслюється необхідність жорстких міжнародних заходів для зменшення ризиків, які несе в собі тіньовий флот Росії, а також для забезпечення дієвості та ефективності санкцій.