KSE Institute представив нову аналітичну записку “Шлях до повної заборони російського викопного палива у Європі”. У записці оцінюється прогрес Європи у поступовій відмові від російських енергоносіїв, визначаються ключові виклики та окреслюються варіанти політик для повного впровадження заборони. Документ містить рекомендації щодо зміцнення енергетичної безпеки Європи, усунення існуючих лазівок та скорочення доходів Росії від викопного палива, які вона використовує для фінансування війни в Україні.

У 2022 році ЄС оголосив про намір припинити імпорт російського викопного палива до 2027 року у відповідь на війну Росії проти України. Відтоді було досягнуто значного прогресу: Європа повністю відмовилася від закупівлі російського вугілля та більшої частини нафти. Водночас Угорщина та Словаччина продовжують імпортувати російську нафту через південну гілку нафтопроводу “Дружба”. Замінити ці постачання цілком можливо, оскільки існуючий нафтопровід із Хорватії до Угорщини має достатню пропускну здатність для повного покриття попиту.

Водночас залежність від російського газу залишається однією з найбільших проблем. Незважаючи на загальне скорочення імпорту, Росія залишається ключовим постачальником газу до ЄС. У 2024 році загальний імпорт газу в ЄС скоротився на 18,4 млрд кубометрів, тоді як постачання російського газу зросло на 9,5 млрд кубометрів (+21% рік до року), що принесло Кремлю $21,7 млрд доходу. Частка Росії в імпорті газу до ЄС зросла до 18,2% (+4% рік до року), що дозволило їй стати другим найбільшим постачальником, випередивши США. У 2025 році трубопровідний експорт скоротиться, оскільки Україна припинить транзит, і Угорщина залишиться єдиною країною ЄС, що імпортує російський трубопровідний газ. Однак Росія може компенсувати ці втрати, збільшивши експорт СПГ (скрапленого природного газу) до Європи.

Попри значний прогрес, на шляху до повного впровадження заборони RePowerEU на російське викопне паливо залишаються два ключові виклики:

По-перше, ціни на газ майже вдвічі перевищують довоєнний рівень. Багато урядів ЄС очікують на нові поставки СПГ зі США та Канади у 2025 році, зокрема у рамках проєктів Plaquemines, Corpus Christi III та LNG Canada, які допоможуть стабілізувати ринок і знизити ціни. Ці проєкти забезпечать обсяг газу, що вдвічі перевищує нинішній російський експорт до Європи.

ЄС уже ухвалив рішення заборонити перевалку російського СПГ із березня 2025 року. Наступним кроком повинна стати заборона імпорту СПГ із заводів “Газпрому” в Портовій і Висоцьку, які перебувають під санкціями США, а також поетапне припинення імпорту Ямал СПГ до кінця третього кварталу 2025 року, коли будуть доступні альтернативні джерела постачання.

По-друге, Угорщина та Словаччина продовжують купувати російську нафту та газ зі знижками, підриваючи ефективність санкцій ЄС та отримуючи несправедливу економічну перевагу. Водночас ці закупівлі фінансують війну Росії та становлять ключову загрозу європейській безпеці. Потрібні більш рішучі заходи, щоб закрити цю лазівку і забезпечити повну поетапну відмову від російського викопного палива.

Варіанти політичних рішень для повного припинення імпорту російського викопного палива до ЄС:

• Торговельні заходи ЄС – Європейська комісія може запровадити мита на російську нафту та газ, подібні до тих, що були введені на російське зерно у 2024 році. Угорщина та Словаччина не мають права вето на це рішення.

• Конкурентна політика ЄС – ЄС може обмежити постачання російського газу через TurkStream, застосовуючи ті самі правила, що були запроваджені для зменшення контролю “Газпрому” над “Північним потоком-2”.

• Санкції ЄС – Запровадження санкцій проти російських банків та енергетичних компаній призведе до подальшого скорочення доходів Росії від викопного палива, але це рішення вимагає одностайного схвалення країн ЄС.

• Санкції США – Сполучені Штати можуть замінити російський газ у Європі постачаннями американського СПГ, прискорюючи енергетичний перехід, одночасно посилюючи санкції проти російських нафтових і газових компаній.

Повна відмова від російського викопного палива необхідна для скорочення доходів Кремля і зміцнення енергетичної безпеки Європи. ЄС та його союзники повинні вжити рішучих заходів, щоб закрити лазівки і прискорити енергетичний перехід від російських енергоресурсів.