- Kyiv School of Economics
- About the School
- News
- Відновити Україну й наблизити її до ЄС: про що говорили за участі KSE на міжнародному круглому столі
Відновити Україну й наблизити її до ЄС: про що говорили за участі KSE на міжнародному круглому столі
19 Травня 2025
Київська школа економіки (KSE) долучилася до міжнародного круглого столу “Інтеграція України до ЄС: інституційна адаптація та зелене відновлення”, організованого Стокгольмським інститутом перехідної економіки (SITE) та Nordic Ukraine Forum.
Експерти, політики й представники громадянського суспільства обговорили, що потрібно для успішної інтеграції України до Європейського Союзу та як побудувати стійке відновлення держави за принципами зеленого курсу.
Серед ключових тем — реформи, необхідні для відповідності критеріям членства в ЄС, виклики управління в умовах війни та економічні наслідки євроінтеграції. Окрему увагу приділили післявоєнній відбудові: фінансуванню, державно-приватному партнерству та підтримці України північноєвропейськими країнами у впровадженні кліматичних рішень.
Марина Рабінович, доцентка факультету соціальних наук KSE та координаторка міжнародного проєкту REDEMOS в Україні, наголосила на важливості міжінституційного співробітництва для стабільності Європи. Вона представила результати дослідження KSE щодо підтримки демократії у країнах Східного партнерства, а також поділилася рядом аналітичних висновків з інших дослідницьких проєктів, присвячених темам євроінтеграції.
«Нам потрібно уважно вивчити досвід попередніх розширень ЄС і два десятиліття реалізації Європейської політики сусідства — як із боку Євросоюзу, так і країн-партнерів, — щоб краще розуміти, що спрацювало, а що ні. Дослідження KSE у межах проєкту REDEMOS показують: успіх приносили ініціативи, що передбачали глибоку інституційну взаємодію та сталість, як-от підтримка децентралізації в Україні через проєкт U-LEAD. Натомість невеликі, розрізнені й одноразові проєкти часто не давали відчутного ефекту», — зазначила вона.
Марина також підкреслила: робота дослідників полягає не лише в аналізі минулого, а й у формуванні практичних рішень для майбутнього — у світі, де загрози стають дедалі складнішими: від кібератак до енергетичних шантажів.
«Ми повинні працювати на випередження: інвестувати у суспільну згуртованість і проявляти політичну волю для захисту демократичного майбутнього Європи», — додала вона.
У підсумку учасники круглого столу погодилися: наукові інституції повинні стати важливими гравцями у зміцненні стратегічної стійкості Європи через підготовку обґрунтованих, далекоглядних рішень, заснованих на демократичних цінностях.
Міжнародний проєкт REDEMOS, учасником якого є Київська школа економіки, об’єднує 10 інституцій з 9 країн. Проєкт вивчає демократичні реформи в країнах Східного партнерства, вплив політичних режимів на ці реформи та пропонує шляхи подальшого зміцнення демократії у регіоні.