fbpx

Відновити Україну й наблизити її до ЄС: про що говорили за участі KSE на міжнародному круглому столі

19 Травня 2025

Київська школа економіки (KSE) долучилася до міжнародного круглого столу “Інтеграція України до ЄС: інституційна адаптація та зелене відновлення”, організованого Стокгольмським інститутом перехідної економіки (SITE) та Nordic Ukraine Forum.

Експерти, політики й представники громадянського суспільства обговорили, що потрібно для успішної інтеграції України до Європейського Союзу та як побудувати стійке відновлення держави за принципами зеленого курсу.

Серед ключових тем — реформи, необхідні для відповідності критеріям членства в ЄС, виклики управління в умовах війни та економічні наслідки євроінтеграції. Окрему увагу приділили післявоєнній відбудові: фінансуванню, державно-приватному партнерству та підтримці України північноєвропейськими країнами у впровадженні кліматичних рішень.

Марина Рабінович, доцентка факультету соціальних наук KSE та координаторка міжнародного проєкту REDEMOS в Україні, наголосила на важливості міжінституційного співробітництва для стабільності Європи. Вона представила результати дослідження KSE щодо підтримки демократії у країнах Східного партнерства, а також поділилася рядом аналітичних висновків з інших дослідницьких проєктів, присвячених темам євроінтеграції.

«Нам потрібно уважно вивчити досвід попередніх розширень ЄС і два десятиліття реалізації Європейської політики сусідства — як із боку Євросоюзу, так і країн-партнерів, — щоб краще розуміти, що спрацювало, а що ні. Дослідження KSE у межах проєкту REDEMOS показують: успіх приносили ініціативи, що передбачали глибоку інституційну взаємодію та сталість, як-от підтримка децентралізації в Україні через проєкт U-LEAD. Натомість невеликі, розрізнені й одноразові проєкти часто не давали відчутного ефекту», — зазначила вона.

Марина також підкреслила: робота дослідників полягає не лише в аналізі минулого, а й у формуванні практичних рішень для майбутнього — у світі, де загрози стають дедалі складнішими: від кібератак до енергетичних шантажів.

«Ми повинні працювати на випередження: інвестувати у суспільну згуртованість і проявляти політичну волю для захисту демократичного майбутнього Європи», — додала вона.

У підсумку учасники круглого столу погодилися: наукові інституції повинні стати важливими гравцями у зміцненні стратегічної стійкості Європи через підготовку обґрунтованих, далекоглядних рішень, заснованих на демократичних цінностях.

Міжнародний проєкт REDEMOS, учасником якого є Київська школа економіки,  об’єднує 10 інституцій з 9 країн. Проєкт вивчає демократичні реформи в країнах Східного партнерства, вплив політичних режимів на ці реформи та пропонує шляхи подальшого зміцнення демократії у регіоні.