19 березня у Київській школі економіки відбулася дискусія «Втрати та збитки українського бізнесу. Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України: подання заяв щодо втрат бізнесу», організована KSE спільно з Реєстром збитків для України (RD4U).

Із перших днів повномасштабного вторгнення команда KSE Institute займається регулярними оцінками прямих збитків, непрямих втрат та потреб у відновленні, співпрацюючи з українським урядом, бізнесом і міжнародними організаціями.

Під час відкриття заходу голова KSE Institute Наталя Шаповал підкреслила важливість оцінки втрат для подальшого відшкодування збитків.

«Сьогодні важливо зафіксувати ці втрати максимально ретельно й чесно. Адже ці дані допоможуть довести світу, що саме втратила Україна через агресію Росії. Для бізнесу це шанс отримати справедливу компенсацію, а для країни — можливість відновити те, що було зруйновано», — зазначила Наталя Шаповал.

Заступниця голови Ради Реєстру збитків для України (RD4U) К’яра Джорджетті ознайомила учасників із принципами роботи Реєстру збитків, створеного в травні 2023 року під егідою Ради Європи у відповідь на резолюцію Генасамблеї ООН щодо відповідальності РФ за завдані Україні збитки.

«Реєстр збитків для України є першим кроком у міжнародному компенсаційному механізмі покликаному здійснити відшкодування шкоди завданої повномасштабним вторгненням. Метою Реєстру є зібрати заяви та інформацію про всі завдані російською агресією збитки та шкоду. Зібрана інформація буде основою для її розгляду майбутньою компенсаційною комісією та прийняття рішення про виплату компенсації — І тому дуже важливо надати якомога повнішу інформацію щодо завданих збитків, вартості ремонту чи втраченого прибутку. Усі заяви юридичних осіб також подаватимуться  виключно через вебпортал Дія Отримана Реєстром інформація є конфіденційною і зберігається із дотриманням високих стандартів безпеки », — зазначила К’яра Джорджетті.

Вейо Хейсканен, член Ради Реєстру, звернув увагу на важливість своєчасної фіксації втрат бізнесу, особливо щодо значних сум.

«Ключове — зберігати максимально повні докази й розрахунки втрат уже зараз. Особливо це стосується значних сум, які можуть розглядатися в індивідуальному порядку за арбітражним підходом», — наголосив Вейо Хейсканен.

У відповідь на запитання щодо практики подання заяв Люсі Рід, член Ради RD4U, розповіла:

“Ми розуміємо, що різні компанії мають різний обсяг збитків, і що у великих компаніях це можуть бути тисячі пошкоджених об’єктів. Тому технічні можливості подання заяв будуть враховувати і цей факт і сконструйовані  таким чином, щоб подання заяв було максимально ефективним і зручним”, — зазначила Люсі Рід.

Окрему увагу під час заходу приділили питанням подання заяв щодо активів на тимчасово окупованих територіях та можливості подальшого доповнення вже поданих заяв, оскільки подача документів до Реєстру наразі не обмежена у часі.

В обговоренні також взяли участь виконавча директорка KSE Institute Владислава Грудова та керівник проєкту «Росія заплатить» Дмитро Горюнов, які акцентували на практичних аспектах взаємодії бізнесу з Реєстром та особливостях фіксації збитків в умовах війни.

Учасники також обговорили перспективи створення міжнародного компенсаційного фонду. Як наголосив Вейо Хейсканен, кількість поданих заяв впливає на міжнародний тиск щодо компенсацій:

«Чим більша кількість поданих заяв, тим сильніший міжнародний тиск на Росію, що підвищує шанси на ефективну компенсацію збитків».

У події разом із експертами KSE Institute взяли участь представники найбільших українських компаній: НАК «Нафтогаз України», НЕК «Укренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», Групи ДТЕК, АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрпошта», Інтерпайп, ДП «Антонов», АТ «Українські енергетичні машини», ТОВ «Епіцентр» і Budhouse Group.

Нагадаємо, що за останніми оцінками Київської школи економіки станом на листопад 2024 року прямі збитки української інфраструктури, завдані російським вторгненням, сягнули $170 млрд.

Водночас, за даними оновленої Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), яку підготували й оприлюднили Уряд України, Світовий банк, Європейська Комісія та Організація Об’єднаних Націй за участі KSE, загальна сума, необхідна для відбудови та відновлення України, оцінюється в $524 мільярди на наступні десять років.