Співпраця KSE Агроцентру зі Всесвітньою Продовольчою Програмою
Менеджер проєкту: Олексій Громико
Повномасштабне вторгнення РФ в Україну призвело до значних збитків для аграрного сектору та пошкодження транспортної інфраструктури. Наслідком цього стало порушення ланцюгів створення вартості в основних галузях аграрного сектору, що загрожує національній та світовій продовольчій безпеці.
В цьому контексті співпраця KSE Агроцентру та Світової продовольчої програми ООН полягає в аналізі впливу повномасштабної війни на ринкові баланси та ланцюги створення вартості в українському агросекторі, а також транспортну інфраструктуру.
Сценарний аналіз впливу відміни зернової ініціативи та руйнування інфраструктури на продовольчі баланси в Україні
Аналіз передбачає моделювання різних сценаріїв впливу війни на український агросектор з використанням моделі часткової рівноваги AGMEMOD. Сценарії враховують різні ступені пошкодження транспортної інфраструктури та потужностей для зберігання аграрної продукції. Крім цього, на розрахунки впливають припущення щодо термінів закінчення війни, демографічної ситуації в країні, руйнування Каховської ГЕС, зростання вартості ресурсів для виробництва, динаміки світових цін.
Розрахунки проводяться для трьох груп продуктів: 1) зі значним експортним потенціалом (пшениця, кукурудза, соняшникова олія); 2) з низьким експортним потенціалом (гречка, жито, овес); 3) основні продукти щоденного споживання, які не експортуються у великих обсягах (картопля, цукор, м’ясо птиці, свинина, яйця, молочні продукти). За результатами аналізу розраховуються прогнозні баланси попиту та пропозиції по даним видам продукції на період до 2030 року.
Оцінка потужностей української логістики
Проєкт передбачає вимірювання потужності логістичної системи в Україні, зокрема основних її компонентів: транспортної та складської інфраструктури, доступності палива, ефективності роботи митної служби. Аналіз проводиться в рамках роботи логістичного кластеру Світової продовольчої програми ООН. Його кінцевим результатом є оновлення даних по параметрам логістичної інфраструктури України, внесених у 2017 році.
Вимірювання ефективності ланцюгів створення вартості в українському агросекторі
Проєкт передбачає аналіз ланцюгів створення вартості у прифронтових регіонах та решті території України по трьох групах продуктів:
а) продукти борошномельної промисловості;
б) рослинні олії;
в) високоенергетичні оброблені харчові продукти.
Результати аналізу базуються на опитуваннях представників відповідних секторів та обробці відкритих даних. За результатами даної роботи планується сформувати стратегію посилення стійкості ланцюгів створення вартості в Україні з практичними рекомендаціями для основних груп стейкхолдерів: державних установ, галузевих асоціацій, міжнародних організацій (з акцентом на мандат Світової продовольчої програми ООН).
Матеріали проєкту:
Ukraine Food Balances in Times of Uncertainty
Україна є суттєвим учасником світового ринку продовольства, забезпечуючи потреби Близького Сходу, Північної Африки та ЄС своїми сировиною та готовою продукцією. Повномасштабне вторгнення РФ поставило під загрозу участь України в цьому ринку, що ризикувало наразити частину світу на продовольчу кризу.
Таким чином, Світова Продовольча Програма ООН висловила допитливість щодо впливу воєнних подій в Україні на її продовольчу безпеку та ланцюги створення доданої вартості. Також їй потрібне оновлення інформації для початківців у ланцюгах постачання гуманітарної допомоги вже для самої України.
Інститут Київської Школи Економіки заповзявся задовольнити допитливості СПП ООН про наведених вище аспекти і результати даних досліджень представлено вище. Відповідальним за цю співпрацю є Олексій Громико.
Проект передбачає сценарний аналіз впливу скасування чорноморської зернової ініціативи з боку РФ на ринки продовольства в Україні, ЄС, Балканах, Казахстані та решті світу, залежно від залученості підтримки Європейського Союзу з розширення експортної спроможності українського агропромислового комплексу та подальших руйнувань РФ транспортної та складської інфраструктур.
Моделювання показало, що у найгіршому випадку Україна за 10 років просто перестане бути експортером частини продовольства й почне споживати або власні запаси з минулих врожаїв чи просто матиме справу з її нестачею на внутрішньому ринку. Українські фермери можуть невдовзі вирішити замінити посів менших за обсягами продажів зернових культур на олійні для подальшої переробки на масло.
Підтримка ЄС “шляхами солідарності” та решти союзників з протиповітряною обороною (для уникнення руйнації інфраструктури) є ключовими для уникнення найгіршого з допущених сценаріїв.
Оновлення оцінки спроможностей української логістики
Проект передбачає огляд та оцінку спроможностей логістичної системи в Україні, зокрема основних її компонентів: транспортної та складської інфраструктури, доступності палива, зв’язку, робочої сили, логістичних послуг, ефективності роботи митної служби. Аналіз проводиться в рамках роботи Логістичного кластеру Світової продовольчої програми ООН. Результатом аналізу стало оновлення оцінки компонентів логістичної інфраструктури України, зробленої у 2017 році.
Вимірювання ефективності ланцюгів створення вартості в українському агросекторі
Даний проект аналізує ланцюги створення вартості зерна пшениці, борошна, насіння соняшнику та олії, приділяючи особливу увагу дрібним фермерам і переробникам поблизу лінії фронту. Аналіз керується трьома загальними цілями:
• Опис стану сільськогосподарського ринку України після вторгнення РФ у 2022 році, включно з оновленою інформацією про логістику та витрати на експорт, з акцентом на пшеничне борошно та рослинну олію.
• Визначення основних проблем, пов’язаних з війною, з якими стикаються фермери та виробники пшеничного борошна та рослинної олії.
• Надання рекомендацій для Всесвітньої Продовольчої Програми, національних і міжнародних зацікавлених сторін щодо підвищення ефективності та конкурентоспроможності ланцюжків створення вартості пшеничного борошна та рослинної олії та визначення стратегій підтримки дрібних фермерів і переробників.
Зокрема, аналіз зосереджується на таких конкретних завданнях:
• Визначення проблем, пов’язаних із війною, з якими стикаються фермери, виробники пшеничного борошна та олії з акцентом на тих, хто працює в прифронтових областях.
• Визначення найважливіших факторів витрат для фермерів і переробних підприємств та їх розвитку з початку війни.
• Виявлення вартісних гравців ринку пшеничного борошна та олії.
• Аналіз передачі ціни вздовж ланцюжків вартості пшеничного борошна та рослинної олії.
• Аналіз діючих програм підтримки малих фермерів та виробників зерна та олії.