Загальні втрати, понесені в ході війни, складають $564-600 млрд 

За спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі втрати, розраховані в цьому проєкті, так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), коливаються від $564 до 600 млрд.

На понад $5 млрд за останній тиждень зросли збитки, нанесені цивільній інфраструктурі. Станом на 1 квітня загальна сума прямих задокументованих збитків цивільної інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, вже сягнула понад $68,2 млрд або майже 2 трлн грн.

Про це свідчить аналіз, що здійснюється в межах проєкту «Росія заплатить» командою KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки) та волонтерами із партнерських організацій, зокрема, Центру економічної стратегії, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Трансперенсі Інтернешнл Україна та ДП «Прозорро.Продажі».

З початку військової агресії Росії 24 лютого в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 533 заклади освіти, 300 дитячих садочків, 196 медичних закладів, 129 заводів та підприємств. За оцінками Міністерства розвитку громад і територій, пошкоджено чи зруйновано 6 800 житлових будинків; за оцінкою KSE Institute, загальний обсяг пошкодженої/ зруйнованої житлової нерухомості складає близько 26 млн кв метрів.

Крім того, внаслідок війни постраждали щонайменше 54 адміністративних будівель, 266 мостів та мостових переходів, 10 військових аеродромів, 8 аеропортів та 2 порти. Під час повномасштабного вторгнення окупанти завдали збитків Україні, зруйнувавши або пошкодивши 64 релігійних споруди та 51 культурний об’єкт.

В межах підготовки оновлених розрахунків, було отримано детальні дані від Міністерства охорони здоров’я щодо кількості та обсягів пошкоджених медзакладів, що дозволило уточнити та дещо зменшити оцінку втрат.

За останній тиждень не надходило оновлених сукупних даних щодо загальної довжини пошкодженого залізничного полотна, а також пошкодженого майна залізничних станцій та вагонів. Тому дана цифра не оновлювалась, у порівнянні з попереднім тижнем.

Нагадаємо: Проєкт «Росія заплатить» фокусується на оцінці втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни (руйнування житлових будинків, комунальної, дорожньої, залізничної інфраструктури; освітніх та медичних закладів тощо); та оцінці фінансової вартості цих втрат. На цей час в межах проєкту не здійснюється оцінка загальних втрат економіки, що включають не лише прямі втрати інфраструктури, але також численні «побічні» втрати, які економіка зазнала внаслідок війни (закриття значної кількості підприємств; втрати сотнями тисяч людей домівок і роботи; припинення будь-яких інвестицій; скорочення споживчого попиту громадян тощо).

За спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі втрати, розраховані в цьому проекті, так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), коливається від 564 до 600 мільярдів доларів

Втрати економіки України від пошкодження фізичної інфраструктури (у разі повного руйнування об’єктів), станом на 1.04.2022, з початку воєнних дій 

* Підвищення оцінки пов’язане з використанням первісною замість балансової вартості

** Зниження оцінки пов’язане з уточненням середньої вартості однієї одиниці. Надалі методологія за цією групою ще буде уточнюватись.

*** В попередньому релізі помилково була зазначена кількість пошкоджених доріг лише загальнодержавного значення, хоча у розрахунку вартості втрат враховувалися також дороги місцевого значення та комунальні дороги. Сукупна довжина пошкоджених доріг за даними МІУ на 18 березня складала 22115 км. В поточному релізі дану помилку виправлено; оновлені дані щодо пошкоджених доріг трьох категорій складають 22 644 км доріг. 

Нагадаємо, надати інформацію про втрати фізичної інфраструктури, зокрема житлових будинків, в результаті війни, може кожен громадянин. Для цього командою KSE Institute спільно з Офісом президента та Міністерством економіки України було створено проєкт «Росія заплатить» (https://damaged.in.ua/). Також подати інформацію щодо пошкоджень можна за допомогою чат-боту.

Методологія оцінки фінансових втрат України внаслідок руйнування фізичної інфраструктури: 

Розрахунки формуються на основі аналізу кількох тисяч публічних повідомлень від громадян, уряду, місцевих органів влади щодо втрат та пошкоджень по всій країні, а також опосередкованих методах оцінки, таких як розрахунок орієнтовної площі пошкодженого внаслідок воєнних дій майна у найбільш постраждалих містах.

Методологія оцінки враховує досвід Світового банку щодо аналізу втрат в Сирії та Іраку, а також рекомендації провідної української інвестиційної компанії Dragon Capital. Ми плануємо продовжувати цю роботу в майбутньому, що дозволить деталізувати оцінку обʼєкту по регіонах і типам будівель, втратах комунальних мереж та інфраструктури тощо.

Через відсутність регулярних публічних оновлень інформації щодо загальної кількості зруйнованого та пошкодженого житла, зокрема у розрізі регіонів та кількості приватних/багатоквартирних будинків, застосовуються непрямі методи оцінки вартості зруйнованої житлової нерухомості. Також оцінка вартості пошкодженого та зруйнованого житла включає оцінку у потребі видатків на демонтаж зруйнованих будівель та проведення ремонту «до заселення» у будинках, які потрібно буде будувати. В оцінці активів підприємств не враховується знос, а також додаються незавершені інвестиції та запаси.

На поточному етапі аналізу було уточнено кількість медичних закладів, що було пошкоджено/зруйновано (з урахуванням даних від Міністерства охорони здоров’я), а також середню вартість оцінки одного медичного закладу, з урахуванням аналізу фінансової звітності тих закладів охорони здоров’я, які вдалось ідентифікувати, а також з урахуванням середніх цін на будівництво/реконструкцію нових лікарень різного профілю, за даними тендерів у системі Prozorro, що відбулись до початку воєнних дій.

Також у новому релізі ми виключили з оцінки вартість Запорізької АЕС, з урахуванням того, що обсяг її пошкоджень, згідно з повідомлень Енергоатому, не є суттєвим, і є таким, обсяг якого важко визначити.

Дані оцінки не є вичерпними: інформація про численні пошкодження та руйнування може бути відсутня через відсутність можливості у громадян, місцевих та державних органів влади оперативно фіксувати завдані пошкодження у розрізі кожного міста та населеного пункту.

За відсутності інформації на даному етапі, оцінка включає лише втрати від знищення/руйнування будівель, не враховуючи вартість обладнання (зокрема в лікарнях, наукових установах, пошкоджені транспортні засоби тощо). Дані оцінки будуть поступово додаватись на наступних етапах оновлень показника.

Також наразі оцінка не враховує інформацію про шкоду, завданої внаслідок бойових дій, мінування, природним ресурсам, тваринному господарству, запасам компаній (на складах, в магазинах тощо), рухомого майна, військового майна, майна телеком-операторів тощо. Ця інформація доповнюватиметься та уточнюватиметься після завершення бойових дій у відповідних регіонах України.