Оглядаючись із сьогодення на 17 ст., в очі впадають його досягнення. Ньютон і Галілей заклали основи наукової революції, Ляйбніц і Спіноза заклали основи новітньої філософії, Рубенс і Пуссен досягли висот у малярстві, а Мілтон і Мольєр створили шедеври у літературі.

Але люди, яким довелося жити в 17 ст., переживали його як «залізний вік» хаосу, страждання і смерті. Від Китаю до Португалії тривали нескінченні війни і повстання, мародери плюндрували села, знелюднювали міста, занепадали династії, заколотники вбивали правителів, а старі й нові пошесті збирали небачені смертоносні врожаї. На різних кінцях світу, у Барселоні та Кайфені, посередині 17 ст. населення скоротилося на третину.

Чому 17 ст. виявилося настільки складним? Запрошуємо на відкриту лекцію Івана Гомзи, кандидата політичних наук, завідувача кафедри публічного врядування Київської школи економіки. Аби подивитися на транснаціональні й надзвичайно суголосні сьогоденню виклики, які призвели до глобальної трагедії: зміна клімату, виникнення нових патогенів, залежність великої кількості населення від міжнародної торгівлі, масові міграції та провали публічної політики. Історія, можливо, нічому не навчає, але ігнорувати її уроки надто легковажно.

Коли і де: 28 лютого о 19:00 у Київській школі економіки (вул. М. Шпака, 3)

Важливо! Участь в заході можлива за наявності документа, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 або відсутність захворювання.