Бізнес під час воєнної економіки. Дослідження KSE. Висновки

13 Травня 2022

Минулого тижня на презентації досліджень про стан бізнесу під час воєнної економіки ми говорили про виклики та кризи, з якими стикнулися підприємці з початком військової агресії в Україні. 

Фокус уваги був скерований на оцінку ситуації на ринках, фінанси, логістику та операційний менеджмент і управління людьми та змінами.  

Сьогодні коротко про результати та висновки.

Ситуація на ринках. Говорити про конкретні показники вкрай складно через високу невизначеність та часту зміну ситуації в країні. За прогнозами МВФ та Світового банку ВВП зменшиться вдвічі, що вплине на доходи населення. Найбільш сильного удару зазнала галузь розкоші – вона практично зникає з ринку. Суттєве скорочення доходів помітне в 2 групі товарів та послуг (хороші, але не необхідні) та частково в групі товарів першої необхідності. 

Хто постраждав найбільше – готельний та ресторанний бізнес, туристичні послуги.

Фінанси. Український бізнес переважно орієнтований на роботу у цивільній сфері, тому перехід підприємств на випуск продукції військового або подвійного призначення виявився вкрай нелегким. На сьогодні можемо розділити професії на такі, де доходи повністю зникли, суттєво постраждали та залишилися без змін. Найбільш постраждала сфера розваг та будівництва. При роботі залишилися працівники комунальної сфери та критичної інфраструктури. Є гіпотеза, що для великого бізнесу, який не зазнав значних втрат, ситуація змінилася незначним чином, на відміну від малого бізнесу. Проте в Україні немає жодної галузі, де прослідковується значне підняття заробітної плати, окрім військової галузі.

Логістика та операційний менеджмент. Згадуючи передвоєнні настрої, більшість людей сподівалася на уникнення розгорнутого військового вторгнення. Тому попередження про війну сприймалися легковажно як цивільним населенням, так і очільниками компаній. Плани евакуацій, домовленості з перевізниками, кроки до відновлення роботи компаній в нових умовах та на новій території були опрацьовані у дуже незначній кількості підприємств.
З іншого боку війна висвітлила одну з найгостріших проблем економіки – збереження кадрів. Через масовий запис населення до лав ЗСУ та ТерОборони, волонтерство, частина підприємств опинилася в кадровій скруті. А винайм нових працівників не вирішує питання через довгий період навчання. 

Управління людьми та змінами. Попередній досвід карантинного життя дещо змінив  підходи до управління та комунікацій, зробив можливим налагодження роботи на відстані. Проте втрата значної кількості працівників через виїзд за кордон виявила слабкі місця в організації управління. Лідерська культура та навички стали основними для життєстійкості бізнесу та колективу. Зріс запит на сильних та емпатійних лідерів, які можуть знизити рівень стресу в компанії, серед основних чинників якого називають відсутність стабільності, інформаційної ясності та контролю над ситуацією. Вміння приймати рішення в умовах невизначеності посіло перше місце серед топ 10 критичних навичок керівника. Маємо гіпотезу, що робота з розвитку та підтримки лідерських навичок разом із активним залученням корпоративної культури можуть стати важливими чинниками для вдалого переходу українського бізнесу на військові рейки. 

Що далі? Команда експертів KSE GBS продовжуватиме дослідження. Ми виявили декілька цікавих напрямків та тенденцій, що потребують додаткового вивчення. 

Детальніше ознайомитися з результатами дослідження можна за посиланням