Kyiv School of Economics спільно з МУР запускає короткий онлайн-курс про Євгена Чикаленка. Український громадський діяч, видавець та меценат власним прикладом показав, як варто підтримувати культуру реальним справами. У 1909 році у своєму щоденнику він написав: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».
Економіка суспільного блага
Сам Чикаленко демонстрував цю філософію власним прикладом. Він продавав землю та заставив власний будинок, щоб утримувати газету «Рада». Таким чином формував український медіапростір та підтримував національний рух в епоху заборони української культури. При цьому газета видавалась за збитковим бізнес-планом – Чикаленко свідомо покривав власним коштом дефіцит, щоб «Раду» могли купувати і читати селяни. Тим самим він створив важливий прецедент філантропії для сучасних підприємців.
Науку використовував для практичних цілей на благо держави
Протягом п’яти років Чикаленко чекав на дозвіл від цензури, щоб видати книгу для селян. Коли він перестав апелювати до Шевченка і показав, що його селяни не мають заборгованостей, оскільки працюють за його порадами. Його «Розмова про сільське хазяйство», в якій Чикаленко розповів про ефективні методі агрономії, стала першим науковим посібником для українських аграріїв
Транслював філософію стоїцизму та обов’язку власній державі
«У нас перше всього на думці Я, а громадські інтереси тільки декорація! Але в житті я держусь правила: А ти, Марку, грай! Будем грать, скільки стане сили, а після нас нехай грають инчі, але пісня наша все буде та сама». Переосмислюючи відому народну приказку, у листі до Андрія Ніковського 1908 року, Чикаленко демонстрував стовідсоткову відданість розвитку держави. Саме цей вислів дав назву виставі МУР, адже звучить ще потужніше під час війни.
В освіті бачив основу незалежності держави
Євген Чикаленко завжди заохочував молодь до навчання. Він фінансував створення «Українського академічного дому» у Львові, який фактично був гуртожитком для студентів, які навчалися у місцевих вищих школах. Дім став важливим осередком українського студентства у Львові. За фінансової допомоги Чикаленка було видано «Словник української мови» Бориса Грінченка в чотирьох томах. Книга першим великим академічним словником живої української мови. Сам Чикаленко писав у листі до Петра Стебницького у 1906: «…коли ми не доб’ємось школи, то ми на довго, довго літ, а може, й навіки будемо тягнутись позаду всіх… Мені здається, що коли у нас буде школа, то згодом буде й автономія”
Створювати інституції, але не керувати державою
Чикаленко завжди чітко усвідомлював свою роль і вважав, що кожен має займатися своєю справою. Фактично втілював на практиці теорію Сковороди про сродну працю. В 1917 році ініціював скликання Центральної Ради і закликав очолити її Михайла Грушевського, проте сам жодного разу туди не прийшов. Він реалізовував чітке бачення суспільної трансформації – від шкільної освіти та розвитку грамотності, до формування свідомого суспільства і створення незалежної держави.
МУР та KSE створили курс напередодні прем’єри мюзиклу про мецената, щоб познайомити аудиторію з його життям і діяльністю та дати необхідний історичний і особистий контекст перед переглядом вистави.
«Чикаленко багато зробив для того, щоб українська мова, преса й культура мали можливість розвиватися. І сьогодні його історію важливо розповідати так, щоб люди розуміли, у яких умовах усе це відбувалося і чого коштували ті рішення. МУР працює з цією історією через театр і музику, ми додаємо освітню складову. Бо для розуміння власної історії потрібні факти, контекст і можливість самостійно в усьому розібратися. Це одна з найважливіших речей, які може дати освіта», – зазначає Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки.
«Курс не замінює виставу й не спойлерить її – навпаки, додає важливого контексту. Після нього ви легше впізнаватимете історичні деталі й із ще більшим інтересом стежитимете за тим, що відбувається на сцені. Ми не раз говорили: наше завдання – зацікавити й дати поштовх розбиратися далі. Бо історія не закінчується після фінальної сцени. Далі цю історію пишете ви», – наголосили у творчому обʼєднанні МУР.
