Відкривається в новій вкладці
Новини
Дата публікації: 17 Листопада, 2026

Команда KSE University перемогла на І Студентському біохакатоні «Виклики сучасної біології»

Змагання відбулись у Львові 13 - 14 листопада.
Дата публікації: 17 Листопада, 2026
Новина
KSE University

Першокурсники магістерської програми «Біоінформатика та аналіз біомедичних даних» KSE University здобули перемогу на І Студентському біохакатоні «Виклики сучасної біології». Команда розробила інструмент для аналізу генетичних послідовностей бактерій, який може допомогти в дослідженнях забруднення ґрунтів важкими металами. Ще одна команда KSE представила модель очищення ґрунтів за допомогою рослин.

У біохакатоні змагалися 13 команд студентів із різних університетів України. Учасники працювали над завданнями з біології, біотехнологій та біоінформатики. На розробку рішень і підготовку до захисту перед журі вони мали приблизно 24 години.

Змагання організувала команда освітнього проєкту «Біохакатон UA» у Львові, у просторі Lviv Open Lab. Програма також включала наукові лекції та практичні воркшопи.

IMG_0843 (1)

Як знайти бактерії, що мають потенціал для біоремедіації

До складу команди-переможниці увійшли студенти KSE University Анна Васильєва, Ярослав Турченко, Ростислав Сидоренко та Анастасія Косяк, а також Ангеліна Бужак, магістрантка біотехнологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Очолила команду Анна Васильєва.

Студенти отримали завдання «Інтелектуальний аналіз генетичних послідовностей для пошуку потенціалу біоремедіації».

Біоремедіація — це використання живих організмів, зокрема мікроорганізмів, для очищення забрудненого середовища. Одним із напрямів таких досліджень є пошук бактерій, здатних взаємодіяти з важкими металами.

Команда створила прототип пошукового інструмента, який аналізує генетичні послідовності та допомагає знаходити гени й білки, пов’язані зі стійкістю бактерій до металів.

Для цього студенти використали BacMet — відкриту базу даних генів стійкості бактерій до металів — та алгоритми BLASTp і BLASTx. Користувач може завантажити амінокислотну або нуклеотидну послідовність, після чого програма порівнює її з даними бази, ранжує результати за розробленою студентами системою оцінювання та формує структурований звіт.

На цьому етапі інструмент працює з даними про стійкість до міді. У перспективі команда планує розширити його можливості для аналізу інших металів.

IMG_20261117_131812_562

Анна Васильєва, студентка KSE University, капітанка команди-переможниці: 

«Наша розробка може стати корисним інструментом для науковців, які досліджують проблему забруднення ґрунтів важкими металами. Якщо ми розширимо базу даних та покращимо наше ранжування, то такий інструмент може зменшити часові витрати на пошук інформації про гени-кандидати й дозволить швидше приймати рішення, чи варто брати їх у подальшу роботу».

Студенти хочуть продовжити розробку: удосконалити технічну частину, розширити базу даних і обговорити подальші кроки з академічною директоркою програми та організаторами біохакатону, які висловили готовність підтримати команду.

Друга команда KSE змоделювала відновлення забруднених ґрунтів за допомогою рослин

Інша команда студентів магістерської програми KSE University досліджувала фіторемедіацію — метод очищення забруднених ґрунтів за допомогою рослин, здатних накопичувати важкі метали.

За основу студенти взяли дані про забруднення ґрунтів у Чехії та створили прототип моделі, яка показує, як цинк може поширюватися в ґрунті протягом десяти років після потрапляння туди.

Наступним кроком стало моделювання впливу рослин-гіперакумуляторів. Такі рослини здатні поглинати значну кількість важких металів із ґрунту та накопичувати їх у своїх тканинах.

Для проєкту команда обрала талабан альпійський (Noccaea caerulescens) — рослину, відому своєю здатністю накопичувати цинк і кадмій.

IMG_20261117_131705_049

Іван, студент KSE University, учасник другої команди: 

«На основі даних про забруднення ґрунтів у Чехії ми побудували прототип моделі того, як цинк поширюється в ґрунті протягом десяти років після потрапляння його туди. І наклали на це приблизні дані про те, як це поширення могло б змінитися, якщо на цей ґрунт висадити рослину-гіперакумулятор.

Оскільки дуже короткий час був відведений на цей проєкт, ми не встигли його розвинути далі, ніж прототип. Але дуже зацікавилися тим, щоб спробувати його допрацювати та отримати більше даних».

За словами студента, команда хоче знайти детальніші дані про вміст цинку в ґрунтах та дослідити інші види рослин-гіперакумуляторів, зокрема ті, що ростуть в Україні.

Обидві розробки стосуються проблеми, яка набуває особливого значення через війну. Забруднення ґрунтів важкими металами внаслідок бойових дій створює ризики для довкілля та сільськогосподарського використання земель. Дослідження мікроорганізмів і рослин, здатних взаємодіяти з цими металами, можуть стати частиною пошуку рішень для відновлення забруднених територій.

IMG_20261117_131707_616

Від ідеї до захисту за 24 години

Для більшості учасників другої команди це був перший досвід хакатону. Попри обмежений час на розробку, студенти встигли створити прототипи й представити їх експертному журі.

Анна Васильєва згадує, що робота над переможним проєктом тривала до пізньої ночі, а одним із головних висновків стала важливість якісних даних і командного обговорення ідей.

Анна Васильєва, студентка KSE University:

«Найбільше запам’яталося, як ми сонні приїхали у Львів та одразу побігли у Lviv Open Lab, як працювали над проєктом до третьої ночі, ну і, звичайно, як ми на драйві захищали його наступного дня.

З інсайтів: як же важливо спочатку обговорити ідею в деталях перед виконанням; що кількість і якість даних дуже сильно впливають на дослідження; наскільки важлива думка інших спеціалістів для твого проєкту».

Чому ці дослідження важливі для України

До наукової програми біохакатону також долучився професор біохімії та радник ректора KSE з розвитку науки Олег Лущак. Він прочитав лекцію «Від спостереження до відкриття» та представив ReneScience Ukraine — ініціативу, спрямовану на розвиток наукового потенціалу України. Він каже: ці студентські розробки мають величезний потенціал для відновлення забруднених територій. Через бойові дії Україні доведеться працювати з наслідками накопичення важких металів у ґрунтах, зокрема на землях сільськогосподарського призначення.

«Можливо, нам навіть вдасться реалізувати цей студентський проєкт на користь України. Це дуже актуальна тема, адже постане питання очищення ґрунтів, їхньої рекультивації та подальшого використання в сільському господарстві. Якщо вміст важких металів у ґрунті перевищений, використовувати ці землі стає проблематично. А для України як сільськогосподарської країни це питання має величезне значення», — пояснює Олег Лущак.

IMG_0861 (1)

Як студенти поєднують біологію та програмування

Обидві команди представляли магістерську програму KSE University «Біоінформатика та аналіз біомедичних даних». Її студенти мають різну попередню освіту: серед них є випускники біологічних і медичних спеціальностей, а також фахівці зі статистики, програмування та IT.

Саме поєднання цих компетенцій, за словами Надії Касянчук, академічної директорки програми, стало однією із сильних сторін команд.

Надія Касянчук, академічна директорка магістерської програми «Біоінформатика та аналіз біомедичних даних» KSE University:

«Унікальність студентів — у їхній мультидисциплінарності. Обидві команди складаються з людей, які прийшли з біологічного та медичного бекграунду, а також зі статистики, програмної інженерії та інших IT-спеціальностей. Це додає їм переваги, адже вони можуть ділитися досвідом із різних сфер і поєднувати його з тим, що вивчають на програмі.

Мені дуже подобається в наших студентах їхня ініціативність і допитливість. Вони постійно цікавляться участю в літніх школах, конференціях, поїздках, і ми намагаємося це підтримувати. Такі заходи дають змогу побачити, як те, що вони вивчають на заняттях, перетворюється на реальні задачі, з якими потенційно працюватимуть як молоді спеціалісти».

Навчання на програмі поєднує молекулярну біологію, програмування, статистику й аналіз біомедичних даних. У першому навчальному періоді студенти формують спільну базу знань, яка дозволяє людям із різною попередньою освітою переходити до складніших біоінформатичних задач.

Обидві команди планують розвивати свої проєкти після змагань: шукати додаткові дані, вдосконалювати моделі та досліджувати можливості їхнього подальшого застосування.