Російський підрозділ німецької торговельної компанії METRO AG нещодавно переказав €11 млн на забезпечення російських військових, які воюють проти України. Цей випадок свідчить про те, як Росія дедалі активніше використовує присутність західного бізнесу на своєму ринку для тиску на уряди відповідних країн та впливу на їхню зовнішню політику.
KSE Institute та міжнародна коаліція B4Ukraine закликають уряди ЄС і країн G7 створити умови, які стимулюватимуть компанії якнайшвидше та відповідально виходити з російського ринку, а самі компанії – не зволікати з цим рішенням.
«Систематичне захоплення Росією активів європейських компаній та спрямування коштів на підтримку російської армії свідчать про помилкові розрахунки як бізнесу, так і політиків. Вони вважали, що з Росією можна й надалі працювати як раніше, а Кремль не використовуватиме присутність іноземних компаній у власних інтересах. Захоплюючи активи великих західних компаній, Кремль фактично бере їх у заручники та намагається використати їхні інтереси в Росії, щоб послабити єдність Європи в питаннях санкцій», – зазначив Незір Сінані, виконавчий директор B4Ukraine.
«Іноземним компаніям не варто розраховувати, що подальша робота в Росії захистить їхні інвестиції. Кремль може передати їхній бізнес російським структурам, фактично позбавивши власників можливості впливати на його діяльність. METRO – показовий приклад. Німецька компанія юридично досі володіє російським підрозділом, але той уже переказав кошти фонду, який підтримує російських військових. Компаніям потрібно зважувати не лише витрати на вихід із Росії, а й ризик повністю втратити контроль над своїми активами», – зазначив Андрій Онопрієнко, заступник директора з розвитку KSE та керівник проєкту LeaveRussia.
28 вересня Володимир Путін підписав указ про передачу російського бізнесу METRO під примусове тимчасове управління. Керувати ним призначили компанію UK Torg RUS, зареєстровану лише за 20 днів до цього. Її власник – Йоганнес Толі, багаторічний керівник російського підрозділу METRO.
За інформацією джерел, на які посилається французьке видання Le Monde, саме METRO Russia звернулася до Кремля з проханням передати її бізнес під «тимчасове управління». У російському підрозділі компанії пояснили, що це дозволить забезпечити безперервну роботу підприємств.
«Так не говорять про примусове відчуження майна. Так говорять про домовленість», – зазначив посол України в Німеччині Олексій Макеєв у колонці для Handelsblatt від 29 жовтня, присвяченій ситуації з METRO.
23 жовтня METRO Russia переказала 1 млрд рублів (близько €11 млн) фонду «Народний фронт. Усе для перемоги!». Організація повідомила, що витратить ці кошти на закупівлю транспорту, засобів зв’язку та розвідки, а також систем протидії безпілотникам для російських військових.
В офіційній заяві METRO AG повідомила, що не погоджувала й не схвалювала цей переказ. Німецька компанія формально залишається власником російського підрозділу, але заявляє, що після вересневого указу втратила можливість управляти ним. METRO AG також наголосила, що не підтримує фінансування війни Росії проти України.
Посол Макеєв назвав заяву компанії виправданням. «Зараз потрібні не чергові пояснення, а рішучі дії. Я закликаю німецький бізнес без зволікань залишити Росію», – наголосив він.
За даними бази LeaveRussia від KSE Institute, у 2025 році російський бізнес METRO отримав близько $3,3 млрд доходу, що на 16,2% більше, ніж у 2024 році, та сплатив приблизно $18 млн податку на прибуток до російського бюджету.
Інші компанії, чиї російські активи також перейшли під примусове управління, раніше переказували кошти тому самому фонду. Російський підрозділ AkzoNobel перерахував 1 млрд рублів, а виробник алюмінієвих банок CanPack здійснив два перекази – 500 млн рублів у лютому та 1 млрд рублів у березні. Російський підрозділ данського виробника ізоляційних матеріалів Rockwool також перерахував фонду 600 млн рублів.
Із січня 2026 року російська влада активізувала захоплення активів європейських компаній. Серед тих, чиї російські підприємства захопили або передали під контроль призначених владою структур, – Rockwool, CanPack, AkzoNobel, DKC, Nestlé, Auchan, Lemana PRO (раніше Leroy Merlin), FM Logistic, Aptar, METRO, Tarkett, Kappa, Ontex, Sonoco та Menshen.
KSE Institute та B4Ukraine закликають міжнародні компанії негайно розпочати розрив ділових зв’язків із Росією та забезпечити відповідальний вихід із її ринку. Коаліція B4Ukraine також закликає уряди ЄС і країн G7 встановити чіткі вимоги до компаній, які продовжують працювати в Росії, зобов’язати їх розкривати більше фінансової інформації та вжити заходів, щоб їхні активи й діяльність не використовувалися для підтримки війни Росії проти України.
