Олександр Маринич здобув ступінь доктора філософії в Утрехтському університеті (Нідерланди) у 2011 році.
У 2017 році отримав науковий ступінь доктора фізико-математичних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Працював на постдокторських позиціях у Технічному університеті Ейндговена (2011 – 2012) та в Інституті математичної стохастики Університету Мюнстера (2015 – 2017).
Протягом останніх років був запрошеним професором і дослідником у низці провідних університетів, зокрема у Вроцлавському університеті (Польща), Університеті Мюнстера (Німеччина), Університеті Королеви Марії в Лондоні (Велика Британія) та Університеті Сідіан (Китай).

Що отримання дослідницької стипендії VUIAS означає для вас як науковця та для розвитку математичних досліджень у KSE?
Для мене стипендія VUIAS – це насамперед можливість зосередитися на фундаментальних математичних дослідженнях, а також обмінюватися ідеями з провідними українськими науковцями, які працюють у різних галузях знань. Для KSE це ще один крок до формування потужного осередку математичних досліджень та розвитку міждисциплінарної співпраці. Особливо важливо, що ця програма підтримує розвиток української науки безпосередньо в Україні, попри всі виклики воєнного часу.
Над яким дослідженням ви працюватимете в межах стипендії та які питання прагнете розв’язати?
Мій проєкт «Рандомізовані моделі в опуклій стохастичній геометрії» присвячений дослідженню випадкових геометричних структур та узагальненню класичного поняття опуклості. Зокрема, мене цікавить, як змінюються геометричні властивості фігур, утворених випадково розташованими точками, якщо замість звичайної опуклої оболонки розглядати її різноманітні узагальнення. Мета дослідження – розробити єдиний математичний підхід, який дозволить об’єднати низку відомих результатів та отримати нові закономірності.
Як результати вашого дослідження можуть вплинути на розвиток математичної науки та залучення студентів до дослідницької роботи?
Я сподіваюся, що результати проєкту сприятимуть розвитку нових методів на перетині теорії ймовірностей та геометрії, а в перспективі знайдуть застосування і в інших галузях науки. Водночас стохастична геометрія – чудовий напрям для залучення студентів до досліджень, адже багато складних математичних питань тут виникають із простих і наочних геометричних задач. Саме такі задачі можуть стати основою студентських дослідницьких проєктів і першими кроками до самостійної наукової роботи.



