Економіка
Ill. Niklas Elmehed © Nobel Prize Outreach
Хто отримав премію?
Роберт Е. Голл – професор економіки Стенфордського університету та старший науковий співробітник Гуверівського інституту. Є автором теорії «Випадкового блукання споживання», яка доводить, що найкращий прогноз для майбутнього споживання людей — це їхній поточний рівень витрат. Голл відомий своєю жартівливою класифікацією американських економістів на Freshwater, до якої входять представники Чиказького університету, які вірять у вільний ринок, та Saltwater – вчених із прибережних університетів, включаючи Гарвард, MIT і Стенфорд, які підтримують державне регулювання економіки. Понад 40 років очолював комітет із оцінювання рецесії Національного бюро економічних досліджень США.
Майкл Вудфорд – професор політичної економії Колумбійського університету. Теоретик сучасної монетарної політики. Його книга “Interest and Prices: Foundations of a Theory of Monetary Policy” вважається базовим підручником для сучасного аналізу монетарної політики. Сьогодні сучасні центральні банки багатьох країн світу будують свою політику саме на теорії Вудфорда, який довів, що головний інструмент керування економікою — це не кількість грошей в обігу, а управління очікуваннями людей і бізнесу через чіткі та відкриті прогнози.
За які досягнення було вручено премію?
За мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації.
Коментар Томаса Барретта, доктора політичних наук, викладача економіки в KSE University:
Як викладач курсу «Історія економічних ідей», я не можу не помітити, що вже другий рік поспіль Нобелівську премію з економіки присуджують науковцям, які формалізували ідеї видатних мислителів.
У 2025 році Джоел Мокір, Філіпп Агьон і Пітер Говітт отримали премію за розроблення моделей і формалізацію концепції «творчого руйнування», яку сформулював Йозеф Шумпетер, що народився в Україні та був професором Чернівецького університету.
Цього року Роберта Голла та Майкла Вудфорда відзначили за формалізацію теорій Джона Мейнарда Кейнса щодо ролі очікувань в економічному зростанні. Ідеї Кейнса мали надзвичайно великий вплив у роки Другої світової війни та допомогли закласти основи повоєнної світової економічної архітектури, зокрема Бреттон-Вудських угод і створення Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Багато країн застосовували кейнсіанську політику регулювання сукупного попиту до 1970-х років. Тоді поєднання нафтових цінових шоків, інфляції, зумовленої зростанням заробітних плат, і структурних змін у промисловості спричинило кризу, яка поставила ці ідеї під сумнів. На цьому тлі почали утверджуватися нові економічні парадигми, зокрема монетаризм.
Нобелівська премія 2026 року засвідчує, що ідеї Кейнса залишаються актуальними як ніколи. Завдяки роботам Голла та Вудфорда його уявлення про важливість очікувань споживачів і бізнесу тепер можуть використовувати центральні банки у своїх зусиллях зі стабілізації економіки.
Це також свідчить про те, що нове кейнсіанство — синтез кейнсіанських і неокласичних ідей, у межах якого макроекономічні моделі будуються на мікроекономічних засадах, — міцно закріпилося в центрі сучасної економічної теорії.
В умовах глобальної невизначеності впевненість економічних агентів у майбутньому важлива як ніколи. Держава та центральні банки відіграють ключову роль у підтриманні цієї впевненості, особливо під час криз.
Водночас хочу додати одне критичне зауваження. У багатьох матеріалах про Нобелівську премію 2026 року наголошується, що моделі Голла та Вудфорда важливі для запобігання майбутнім потрясінням, подібним до світової фінансової кризи 2008 року. Однак суттєве обмеження цих моделей полягає в тому, що вони не охоплюють фінансовий сектор і майже не враховують монетарну та фіскальну політику. Усі ці складники були надзвичайно важливими для Кейнса.
З огляду на біржову бульбашку, яку підживлює ажіотаж навколо штучного інтелекту, та високу дохідність державних облігацій у розвинених країнах роль фінансового сектору не можна ігнорувати.
Можливо, Нобелівську премію 2027 року присудять тому, хто зможе врахувати роль фінансового сектору в забезпеченні — або підриві — глобальної економічної безпеки.
Що почитати, щоб дізнатися більше?
Тим, хто цікавиться зв’язком між класичними економічними ідеями та сучасною економічною наукою, раджу прочитати книжку Роберта Скідельскі «Кейнс для нашого часу» (*Keynes for Our Times*), видану Yale University Press. Автор досліджує, наскільки бачення Кейнса — економічна політика, що ставить суспільне благо на перше місце та прагне запобігти руйнівним фінансовим кризам, — може бути актуальним у сучасному турбулентному світі.
Фізика
Ill. Niklas Elmehed © Nobel Prize Outreach
Хто отримав премію?
Френсіс Гальзен – професор фізики Університету Вісконсину в Медисоні (США). Головний дослідник нейтринної обсерваторії IceCube Neutrino Observatory на Південному полюсі в Антарктиді. Є співавтором книги “Кварки та лептони” (Quarks and Leptons: An Introductory Course in Modern Particle Physics, 1984), яка вважається найпопулярнішим базовим підручником з фізики елементарних частинок.
За які досягнення було вручено премію?
За вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження.
Коментар Милослави Тхор, наукової райтерки, студентки 2-го курсу за спеціальністю “Кібербезпека в KSE”:
Протягом історії люди розробили багато способів дослідження Всесвіту — від споглядання неба неозброєним оком до телескопів, що бачать у різних діапазонах випромінювання, і навіть детекторів гравітаційних хвиль. Проте як вивчати процеси, природу яких не можна повністю зрозуміти лише за світлом чи гравітаційними хвилями? Або побачити те, що приховане за хмарами непрозорого газу?
Відповіддю на ці питання можуть стати нейтрино — легкі частинки, що дуже неохоче взаємодіють із матерією. Вони можуть майже безперешкодно подорожувати крізь галактики, несучи інформацію про процеси у віддалених космічних об’єктах. Саме для детектування нейтрино астрофізичного походження було побудовано обсерваторію IceCube — систему тисяч детекторів, розміщених у кубічному кілометрі антарктичного льоду.
Хоча завдяки телескопічним спостереженням було відомо про надмасивні чорні діри в центрах галактик, деталі фізичних процесів навколо них досі залишаються загадкою. Обсерваторія IceCube вперше в історії виявила нейтринне випромінювання, пов’язане з ядром галактики NGC 1068, а спостереження блазара TXS 0506+056 дали важливі свідчення того, що активні галактичні ядра можуть бути космічними прискорювачами частинок. Нейтрино високих енергій можуть утворюватися в реакціях за участю високоенергетичних адронів. Це дає підстави вважати, що в космосі існують природні прискорювачі, здатні розганяти частинки до енергій, набагато вищих за ті, яких можна досягти у Великому адронному колайдері.
Що почитати, щоб дізнатися більше?
Рекомендую статті на кількох ресурсах для того, щоб більше заглибитись в тему:
-
Портал Interesting engineering, стаття World’s largest neutrino telescope wins its creator the 2026 Nobel Prize in Physics
-
Сайт Physics World, стаття Francis Halzen wins Nobel Prize in Physics
Премія миру
Ill. Niklas Elmehed © Nobel Prize Outreach
Хто отримав премію?
Наванетем «Наві» Піллей – південноафриканська юристка. Ступінь доктора юридичних наук здобула у Гарвардському університеті. У 2008 – 2014 роках обіймала посаду Верховного комісара ООН з прав людини. У 1999 – 2003 була суддею Міжнародного кримінального суду і президенткою Міжнародного трибуналу щодо Руанди. Наві Піллей стала першою не білою жінкою у складі Високого суду Південної Африки. З 2008 по 2014 обіймала посаду Верховного комісара ООН з прав людини, а з 2021 до 2025 очолювала Незалежну міжнародну комісію ООН з розслідування на окупованій палестинській території.
За які досягнення було вручено премію?
За зусилля щодо сприяння миру та міжнародному праву.
Коментар Антона Дробовича, Керівника Центру прав людини та меморіалізації війни KSE
На жаль, злочини, на яких спеціалізується Наванетем Піллей сьогодні актуальні й ми навіть на прикладі московської агресії проти України бачимо той же патерн ненависті, атаки на ідентичність, геноцидний мотив. Суддя Піллей дійсно є дуже відомою і заслуженою юристкою з неймовірною карʼєрою та блискучою освітою, але навряд її призначення можна назвати «безпечним вибором». Справа в тому, що багато хто звинувачував її у надмірній принциповості чи навіть упередженості щодо Ізраїлю, а дехто навіть в незбалансованій симпатії до палестинців і непомічанні злочинів ХАМАС. Крім того, буквально за декілька годин після оголошення рішення Нобелівського комітету, США ввели санкції проти Міжнародного кримінального суду, в якому лавреатка також працювала і з яким асоціюється. Тож це призначення можна назвати яким завгодно, але точно не «безпечним».
Що почитати, щоб дізнатися більше?
Є багато якісних матеріалів про політику, але я зазвичай раджу починати з азів або фундаменту – або з діалогу Платона «Держава», або з трактату Арістотеля «Політика». Це прямо безпрограшний варіант в усі часи. А ще можна послухати «свіжачок» – лекційний курс про політичну теорію, який минулого року для УШПС підготував професор КШЕ Іван Гомза.
