Бельгійське франкомовне видання La Libre Belgique, одна з найстаріших і найвпливовіших газет країни, опублікувало репортаж про те, як студенти й викладачі Києва навчаються під обстрілами. Автор матеріалу розповідає про KSE: підземні аудиторії, гібридний формат навчання, стипендії та програму повернення українців з-за кордону.
Автор: Valentin Dauchot
Україна. У столиці українські університети пристосовують навчальний процес, щоб продовжувати заняття попри загрозу обстрілів. Серед них — Київська школа економіки (KSE), яка облаштувала розвинену підземну інфраструктуру.
«Перепрошую, якщо чути шум, але я щойно отримала попередження про ракетну загрозу», — спокійно зауважує Дарія Задорожна з однієї з аудиторій Київської школи економіки (KSE), обладнаних укриттям. «Для кожної аудиторії, де студенти навчаються очно, є укриття в підвальному приміщенні, де ми можемо продовжувати заняття в разі небезпеки. Якщо цю тривогу підтвердять, до мене, ймовірно, приєднаються інші студенти».
Родом із Вінниці, за кілька годин їзди від української столиці, 20-річна студентка розпочинає третій рік навчання за програмою зі штучного інтелекту попри постійне посилення російських атак. «Зараз над містом багато дронів, але мозок зрештою звикає до небезпеки. Раніше мене лякала жовта тривога. Тепер червона — частина повсякдення».
Гранти для родин військових
У березні 2022 року, через два тижні після російського вторгнення, Київська школа економіки відновила заняття онлайн. За пів року університет повернув студентів до аудиторій, обладнаних генераторами, інтернет-зв’язком через Starlink, сонячними панелями та системами забезпечення водою і продуктами на випадок атаки чи тривалого відключення електроенергії.
У 2021 році в цьому тоді ще невеликому приватному університеті навчалися 362 студенти, а сьогодні — майже 2 500. Такому зростанню, серед іншого, сприяла безпекова інфраструктура, профінансована завдяки міжнародній кампанії зі збору коштів. «Понад половина наших студентів отримують гранти на навчання, — уточнює проректор Микола Трегуб. — Насамперед ми підтримуємо студентів із високими академічними результатами, тих, хто був змушений виїхати з охоплених війною регіонів, дітей військовослужбовців та українських студентів, які вирішили повернутися з-за кордону».
«До вторгнення за кордоном навчалися близько 75 тисяч українців, — додає він. — У 2024 році їх було 115 тисяч, переважно в Німеччині та Польщі. Ми не знаємо, скільки з них відтоді повернулися в Україну, але є гранти, які допомагають повернутися й отримати фінансову підтримку, як-от програма KSE Come Back Home».
«Бельгія мені дуже сподобалася, але я відчував потребу повернутися»
Іван Язиков — один із таких студентів. У 2024 році, «після двох років війни», він виїхав із Києва до Гента.
«Мені там дуже сподобалося, — розповідає він телефоном. — Це було правильне рішення. Але попри хороші умови життя й нових друзів я ніяк не міг перестати думати про Україну. Що більше минав час, то складніше мені ставало. Я був надто далеко від близьких, надто далеко від свого коріння. Зрештою я зрозумів: моє місце тут, хоч би якими були обставини».
Цього літа завдяки гранту KSE він повернувся до Києва, щоб продовжити навчання в гібридному форматі. «Якщо атака стається вранці, заняття проводять онлайн. Якщо вона починається, коли ми вже в університеті, навчання триває в укриттях. Усі студенти мають вибір: навчатися дистанційно чи приходити на заняття. Це доволі рідкісна можливість, адже більшість університетів проводять увесь навчальний процес дистанційно. Особисто мені важливо бачитися з людьми, спілкуватися».
У 20 років він вивчає психологію, «бо в майбутньому багатьом українцям знадобиться допомога». Київська школа економіки пропонує ґрунтовну освіту в галузі гуманітарних наук, але російське вторгнення неминуче змінило потреби країни та ринку праці.
«Попит на інженерів і фахівців будівельної галузі стрімко зростає, — зазначає проректор Микола Трегуб. — У 2024 році ми відкрили Інженерну школу з програмами, присвяченими мікро- та нанотехнологіям, наземним, морським і повітряним безпілотникам, проєктуванню електронних мікросхем та інженерії будівництва. Крім того, ми розширили освітні програми з права, психології, кібербезпеки, штучного інтелекту та прикладної математики, щоб відповідати на ці потреби».
«Я вирішила спати»
У перші роки війни українська столиця була відносно захищеною, але протягом останніх місяців зазнає потужних ударів.
«Нещодавно я про це думала, — каже Дарія Задорожна. — Мої перші роки в Києві були зовсім іншими. Було спокійно й приємно. Не було стільки дронів, бомб і ракет. Тепер загроза постійна, але я вирішила спати — буквально. Через дрони та тривоги буває стільки ночей, коли мене охоплює тривога, але я вирішила залишатися в ліжку й більше не ходити до укриттів. Удень у мене багато справ, тому для мене вкрай важливо відпочивати».
Посилення загрози — одна з причин, через які Київська школа економіки розробила гібридний формат навчання, залишивши кожному вибір: залишатися вдома чи приходити на заняття. «Я боюся за Київ, — продовжує дівчина. — Боюся, що він стане порожнім, сірим і сумним, зі зруйнованими будівлями та масовим відтоком людей до інших міст».
Напередодні зими, яка може бути особливо небезпечною, KSE не здається й запевняє, що «вживає всіх заходів, щоб адаптувати розклад і формати занять» у разі масованих російських атак. «Ми прагнемо зберегти можливість навчатися й приходити до аудиторій, але безпека студентів — наш безумовний пріоритет. Кожне рішення залежатиме від інтенсивності атак і наявних ресурсів. Минулої зими ці заходи дозволили університету зберегти 15 тисяч годин викладання та навчання. Сподіваємося, цього року результат буде щонайменше таким самим».
Оригінальна версія матеріалу – на La Libre Belgique
