KSE виступає проти прийняття проєкту Закону “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” (№3739 від 24.06.2020) та закликає Комітет Верховної ради України з питань економічного розвитку відхилити цей законопроєкт. ​

Зокрема проєкт Закону передбачає заборону закупівлі широкого спектру імпортних товарів машинобудівних галузей в Prozorro за умови відсутності у них локалізації (часткового виробництва) в Україні на рівні 25-40%. За оцінками KSE, таке обмеження імпорту призведе до 0,6 млрд дол США втрат ВВП (в цифрах 2017 року) – близько 0,5% ВВП України. ​

“Ми закликаємо парламентарів та профільне міністерство розглянути інші механізми надання підтримки вітчизняним виробникам. Поточна ініціатива є незбалансованою та призведе до збитків для економіки у розмірі близько 0,5% від ВВП України. Постраждають публічні замовники, чиї витрати можуть вирости, а швидкість та успішність закупівель знизитись. Також, державний та місцеві бюджети, а також державні компанії, витрачатимуть більше коштів на фінансування цінової преференції “локалізованим” постачальникам. Кінець кінцем, за все це заплатять прості українці-платники податків, які отримають за свої податки менше публічних публічних послуг від держави в освіті, медицині, соціальній підтримці та інших сферах. Виграш же отримають конкретні компанії, на продукцію яких буде поширюватись цінова преференція”, – наголосив керівник з політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта.​

Попри декларації авторів проєкту закону про те, що дана ініціатива повинна підтримати вітчизняного виробника, як свідчить світова практика, такий метод підтримки не приносить користі не тільки економіці в цілому, а й самим галузям машинобудування, які береться захищати держава. Про це вказується в звіті Організації економічного співробітництва та розвитку “Emerging Policy Issues: localization barriers to trade” (OECD, 2015). ​

Багато питань викликає сам механізм визначення ступеня локалізації, який потенційно створює широкий простір для корупційних зловживань, а більш адекватного механізму визначення “місцевої складової”, на жаль, немає – всі такі механізми потребують аналізу значного пакету документів про діяльність постачальника такої “локалізованої” продукції.​

Вимоги щодо локалізації спотворюють конкуренцію в Prozorro, чим порушують ряд міжнародних угод і знижують конкурентоздатність державних компаній, чиї витрати виростуть, якщо вони купуватимуть більш дорогу “локалізовану” продукцію.​

У цілому KSE вітає бажання законотворців і урядовців підтримувати вітчизняного виробника, але обраний нині спосіб, на нашу думку, є невдалим. Є інші методи підтримки, які цілеспрямовано вирішують проблеми національних виробників та посилюють їхню конкурентоздатність на глобальних ринках і всередині країни. Але й в закупівельному законодавстві є вже чинні і прописані механізми, які можуть стати на користь вітчизняному виробнику. Наприклад, “вартість життєвого циклу”, що дозволяє врахувати сильні сторони вітчизняних виробників: власна виробнича і ремонтна бази, сервісний центри, персонал, гарантійне і пост гарантійне обслуговування тощо. ​

З деталями дослідження KSE щодо економічної оцінки запровадження локалізації можна ознайомитись за посиланням: https://bit.ly/38ZDSPt