За дев’ять місяців 2026 року власні доходи загального фонду бюджетів громад без трансфертів становили $7,4 млрд — на 11,1% більше в доларах і на 17,7% у гривнях, ніж за той самий період торік. Водночас різниця між регіонами залишалася значною. У Донецькій області надходження скоротилися на 24,1%, у Запорізькій — на 4,2%, тоді як у більшості інших областей вони зростали. Попри збільшення доходів, громади менше витрачали на капітальні потреби та стикалися з дедалі більшою кількістю російських атак.
Про це йдеться у випуску Municipal Review за дев’ять місяців 2026 року, підготовленому командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute разом із KSE University.
Найбільшим джерелом власних доходів громад залишався податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Він приніс $4 млрд, що на 14,3% більше, ніж торік, і забезпечив 54,2% усіх надходжень. Єдиний податок приніс $1,1 млрд (+5,3%), хоча кількість зареєстрованих підприємців перевищила 2,2 млн. Надходження від плати за землю становили $740,5 млн (+6,8%), акцизного податку — $608,6 млн (+11,2%), податку на нерухомість — $193,5 млн (+7,6%). Темпи зростання низки доходів сповільнилися порівняно з першим півріччям. Особливо складною залишалася ситуація в громадах, які втрачають мешканців, підприємства та землі через війну.
Надходження з державного бюджету до місцевих зросли на 34,1%, але переважно за рахунок коштів на делеговані повноваження. Освітня субвенція збільшилася на 31% на тлі підвищення зарплат учителям, а базова дотація — на 14,4%. Додаткова дотація громадам, які найбільше постраждали від війни, скоротилася на 22,5% порівняно з минулим роком. У проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд також запропонував зменшити частку ПДФО, яка залишається громадам, із 64% до 60%. Після першого читання 28 жовтня Верховна Рада доручила розглянути збереження 64% та залишення реверсної дотації в місцевих бюджетах.
Загальні видатки громад досягли $10 млрд, що на 13% більше, ніж торік. На освіту припало 48% усіх коштів, на житлово-комунальне господарство — 10,5%. Поточні видатки зросли на 16%, до $8,9 млрд, і становили 88,4% усіх витрат. Капітальні видатки скоротилися на 5,9%, до $1,1 млрд, а перекази до бюджетів розвитку — на 57,4%. У вересні громади також зіткнулися із затримками платежів Казначейством, зокрема за комунальні послуги, ремонти, заходи цивільного захисту та відновлення. З жовтня за нестачі коштів Казначейство може першочергово проводити платежі на оборону, зарплати, пенсії та інші захищені потреби.
У третьому кварталі уряд уточнив правила регіонального розвитку та фінансування інвестицій. Новий поділ громад за типами територій має стати основою для різної державної підтримки з 2027 року. Для отримання коштів Державного фонду регіонального розвитку громадам потрібні затверджені інвестиційні плани та щонайменше 10% власного фінансування. За програмою «Відновлення України III» уряд виділив 4,9 млрд грн на водопостачання, соціальні заклади та житло для переселенців. Фінансування програми «Відновлення України» у 2026 році збільшили на 1 млрд грн, майже до 2 млрд грн, що дозволило підтримати ще 25 проєктів. Близько $0,8 млрд спрямували на захист важливої інфраструктури та підвищення її стійкості.
Безпекова ситуація продовжила погіршуватися. За січень-вересень у громадах на підконтрольних територіях зафіксували 29 829 атак — на 44,4% більше, ніж торік, і 7 524 випадки пошкодження цивільної інфраструктури — на 159,8% більше. Лише в третьому кварталі відбулося 11 869 атак — найбільше за квартал від початку 2024 року. На удари з повітря та безпілотниками припало 86,8% цих атак. За дев’ять місяців атак зазнали 415 громад. Найбільше пошкоджень у третьому кварталі припало на житло — 70,4%. Випадків пошкодження енергетичних об’єктів стало більше на 17,8%, освітніх — на 22,8%, медичних — на 20,2% порівняно з другим кварталом. За підтвердженими даними ООН, загалом в Україні за дев’ять місяців 2026 року загинули 2 570 цивільних — уже більше, ніж за весь 2025 рік (2 549).
Громади продовжували співпрацювати, щоб зберігати послуги та долати нестачу фахівців. За дев’ять місяців зареєстрували 115 договорів про міжмуніципальне співробітництво, зокрема 29 у третьому кварталі. Майже половина з них, 48,3%, стосувалася передачі окремих завдань разом із необхідними коштами. Інші домовленості охоплювали містобудування, доступ мешканців до транспорту та спільне оновлення водопостачання. Міжнародні зв’язки також допомагали залучати фінансування.
